Права жінок: що декларує уряд та що говорить практика
Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Напередодні міжнародного жіночого дня аналітики GRC.ua провели дослідження у рамках проєкту «Барометр ринку праці».
Так, дослідники зазначили, що з початку повномасштабного вторгнення трудові відносини зазнали суттєвих змін. Насамперед ідеться про те, що професії, які традиційно вважалися чоловічими, поступово опановують жінки. Наразі така практика підтверджена досвідом 64% компаній (переважно — агросектор, промисловість та державне управління). При цьому аналітики зауважили, що розрив в оплаті праці чоловіків та жінок досі зберігається (на початку повномасштабного вторгнення він встановив 18,6%, проте у деяких галузях різниця в зарплатах сягала більш ніж 41%).
Праця жінок у мирний та воєнний час
Водночас у Міністерстві юстиції наголосили, що українське законодавство гарантує рівність усіх громадян, незалежно від статі. Зокрема, рівність прав і чоловіків встановлює стаття 24 Конституції. В уряді також наголосили на таких важливих аспектах трудових відносин:
- рівні можливості у громадсько-політичній і культурній діяльності, у здобутті освіти і професійній підготовці, у праці та винагороді за неї;
- спеціальні заходи щодо охорони праці та здоров'я жінок;
- створення умов, які дають жінками можливість поєднувати працю з материнством;
- правовий захист, матеріальна і моральна підтримка материнства та дитинства.
В уряді нагадали, що в Україні діє Закон України «Про забезпечення рівних прав та можливостей жінок і чоловіків», а в 2022 році було ратифіковано Стамбульську конвенцію, яка має на меті захист жінок від насильства. Нещодавно ж уряд затвердив порядок реагування на випадки дискримінації за ознакою статі. Також Мін'юст додав, що напрацьований проєкт Трудового кодексу, який наразі проходить розгляд у парламенті, також забороняє будь-яку дискримінацію у сфері праці.
Що ж до тих, хто міг стати жертвою дискримінації, то вони можуть подати скаргу на порушення до:
- Кабінету міністрів (гаряча лінія 1547);
- Міністерства юстиції (0 800 213 103);
- уповноваженого Верховної Ради з прав людини;
- суду.
За інформацією Судово-юридичної газети, Міністерства юстиції України
