
Попри те, що законодавство дозволяє роботодавцям під час воєнного стану зупинити окремі положення колективного договору, у цьому питання можна припуститися деяких поширених помилок.
Так, першочергово слід пам'ятати, що саме лише введення воєнного стану не скасовує жодних домовленостей між керівником та трудовим колективом.
Колективний договір
Зауважимо, колективний договір визначає:
- організацію виробництва та праці;
- нормування та оплату праці (премії, надбавки, доплати);
- гарантії, пільги та компенсації;
- режим роботи та час відпочинку;
- охорону праці та соціальне обслуговування;
- заходи протидії мобінгу та дискримінації.
Також документ може встановлювати додаткові у порівнянні з чинним законодавством соціальні пільги.
Важливо, що під час воєнного стану Закон України «Про колективні угоди та договори» залишається чинним. Також слід зважати, що під час війни можна ініціювати зупинення лише окремих положень колдоговору (щодо питань, врегульованих Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану»).
Зверніть увагу: зупинення положень колективного договору може відбуватися лише за взаємною згодою роботодавця та трудового колективу.
У Держпраці також наголосили на важливості дотримання процедури зупинення положень колдоговору. Воно має бути обґрунтованим І зафіксованим у додатковій угоді.
За інформацією Управління інспекційної діяльності держпраці у Харківській області
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті