Військовозобов'язані зможуть змінити підставу для відстрочки без припинення дії вже чинної

Кабінет Міністрів України вніс зміни до порядку оформлення та переоформлення відстрочки від призову під час мобілізації.
Відтепер військовозобов'язаний, який уже має чинну відстрочку, зможе звернутися за її переоформленням, якщо виникла інша підстава, передбачена статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». При цьому до ухвалення рішення комісією чинна відстрочка продовжуватиме діяти, якщо немає підстав для її скасування.
Уряд також визначив порядок дій після розгляду заяви:
- якщо комісія погодить переоформлення, попередню відстрочку анулюють лише після внесення нових відомостей до реєстру «Оберіг»;
- якщо у переоформленні відмовлять, чинна відстрочка діятиме до завершення встановленого строку.
Крім того, змінами передбачено можливість подавати заяви через ЦНАП із використанням засобів порталу «Дія», автоматичну перевірку даних про військовий облік та відстрочку, а також встановлено строки розгляду заяв — до 7 робочих днів, а за потреби отримання додаткових відомостей — до 15 робочих днів.
До ухвалення рішення комісії заявників не направлятимуть на проходження військово-лікарської комісії. У разі позитивного рішення інформацію до реєстру «Оберіг» вноситимуть протягом одного календарного дня.
Також уряд уточнив порядок оформлення відстрочок для заброньованих працівників, державних службовців та окремих категорій посадових осіб.
За інформацією Міноборони
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті