Від початку 2026 року територіальні центри комплектування винесли 263 постанови за неподання або несвоєчасне подання відомостей про транспорт. За цей період підприємствам нарахували понад 7 млн грн штрафів, із яких уже сплачено або примусово стягнуто 94%

За даними Командування Сухопутних військ ЗСУ, станом на червень 2026 року з 2014 року винесено 1 047 постанов щодо підприємств, які не подали відомості про транспорт до ТЦК та СП. При цьому 87% усіх таких постанов припадає на період після початку повномасштабної війни.
До повномасштабного вторгнення кількість таких постанов була незначною — у середньому близько 20 на рік. Починаючи з 2023 року контроль значно посилився. Лише за перші п'ять місяців 2026 року винесено 263 постанови — майже стільки ж, скільки за весь 2025 рік (278).
Цьогоріч за порушення підприємствам нарахували 7,06 млн грн штрафів. Із цієї суми вже сплачено або примусово стягнуто 6,65 млн грн, що становить близько 94%.
Найбільше постанов від початку повномасштабної війни винесли у Київській області — 173. Далі йдуть Черкаська область (163), Волинська (89) та місто Київ (81). Водночас у Чернігівській та Сумській областях із 2014 року не зафіксовано жодної постанови.
Нагадаємо, юридичні особи повинні двічі на рік — до 20 червня та 20 грудня — подавати до ТЦК та СП інформацію про наявність і технічний стан транспортних засобів. Подати необхідно навіть так званий «нульовий» звіт, якщо транспортні засоби відсутні. За неподання або несвоєчасне подання відомостей посадовим особам загрожує штраф від 34 000 до 59 500 грн.
За інформацією Опендатабот
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті