Бізнес просить Уряд відтермінувати підтвердження критичності до 1 листопада

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Автор
Головний редактор порталу «Кадровик-01»
Підприємства, які відповідають критеріям критичності, ризикують втратити статус після 1 вересня через затримки з розглядом документів. Щоб цього уникнути, Спілка українських підприємців запропонувала Уряду перенести граничний строк до 1 листопада 2026 року

Бізнес просить Уряд відтермінувати підтвердження критичності до 1 листопада

Спілка українських підприємців (СУП) звернулася до Кабінету Міністрів із пропозицією продовжити до 1 листопада 2026 року чинність рішень про визначення підприємств критично важливими для функціонування економіки та забезпечення життєдіяльності населення.

Критичність та бронювання: огляд змін

Наразі такі рішення мають зберігати чинність до 1 вересня відповідно до постанови КМУ № 692. Однак у СУП зазначають, що бізнес стикається з труднощами під час повторного підтвердження критичності. Через це підприємства можуть втратити статус не через невідповідність установленим критеріям, а тому, що держоргани не встигнуть опрацювати документи.

Чому бізнес просить перенести строк

Оновлені критерії затвердили із запізненням. Постанова № 692 передбачала, що центральні органи виконавчої влади та обласні військові адміністрації мали переглянути критерії критичності до 10 червня 2026 року. Однак, за інформацією СУП, у багатьох випадках оновлені критерії з'явилися лише наприкінці червня та протягом липня.

У результаті підприємства отримали менше часу, щоб перевірити відповідність новим вимогам, зібрати документи та звернутися по підтвердження статусу.

Держоргани отримали значну кількість заяв. У СУП повідомляють, що в окремих органах лише реєстрація поданих документів займає від п'яти днів до двох тижнів. Через навантаження безпосередній розгляд заяв також може затягуватися.

Тому після 1 вересня може виникнути ситуація, коли підприємство фактично відповідає критеріям, але втратить критичність через те, що його документи не встигли розглянути.

Воєнні умови ускладнюють підготовку документів. Повітряні тривоги, ракетні атаки, пошкодження приміщень, переміщення офісів, а також дистанційний і змішаний формати роботи впливають на строки збору та оформлення необхідних документів.

Реорганізація органів влади спричинила додаткові питання. У СУП також звертають увагу на зміну складу Кабміну та реорганізацію центральних органів виконавчої влади в липні 2026 року. Ці процеси збіглися в часі з повторним підтвердженням критичності. Через це у підприємств виникають питання, до якого органу звертатися та чи потрібно чекати на оновлення критеріїв реорганізованих міністерств.

Правила змінювалися кілька разів. Суттєві зміни до порядку бронювання та визначення критично важливих підприємств внесли постанови Кабміну № 692 від 30 травня та № 862 від 1 липня 2026 року. За позицією СУП, бізнес не отримав достатнього перехідного періоду для адаптації до нових вимог.

Що пропонує СУП

Спілка українських підприємців пропонує внести зміни до постанови № 692 та:

  • продовжити до 1 листопада 2026 року чинність рішень про визначення підприємств критично важливими, які діяли на момент набрання чинності постановою;
  • встановити 1 листопада 2026 року кінцевим строком, до якого відповідні органи мають переглянути раніше ухвалені рішення про критичність.

У СУП вважають, що додатковий час дасть підприємствам змогу виконати нові вимоги, а державним органам — опрацювати подані документи без ризику, що компанії втратять критичність виключно через адміністративні затримки.

Наразі йдеться саме про пропозицію бізнесу, а не про ухвалене рішення. Щоб строк підтвердження критичності фактично перенесли, Кабмін має внести відповідні зміни до нормативного регулювання.

За інформацією СУП

додаток

Зміни в бронюванні: що потрібно зробити до 1 вересня

Статті за темою

Усі статті за темою

Відпустка заброньованого працівника за кордоном

Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
30713

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
13510

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
2222

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
14464

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді