При скороченні недостатньо запропонувати працівнику кілька вакансій — Верховний Суд
⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Верховний Суд підтвердив: обов’язок із працевлаштування працівника, посада якого підлягає скороченню, покладається саме на роботодавця. Він має запропонувати працівнику всі вакантні посади, які відповідають його освіті, кваліфікації та досвіду, причому робити це потрібно протягом усього періоду — від дня попередження про наступне вивільнення до дня звільнення.
Як провести скорочення чисельності або штату
Такого висновку Верховний Суд дійшов у постанові від 29 травня 2026 року у справі № 752/22255/21.
Спір виник після звільнення заступника директора державного підприємства у зв’язку зі скороченням чисельності штату за пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП. Працівника попередили про майбутнє вивільнення та запропонували йому дві вакантні посади, від яких він відмовився.
Однак у період між попередженням та звільненням на підприємстві були й інші вакансії. Зокрема, до штатного розпису вводили нові керівні посади. Частину з них працівнику не запропонували, хоча суд установив, що серед них були посади, які він міг обіймати з огляду на освіту, кваліфікацію та досвід.
Апеляційний суд визнав звільнення незаконним, поновив працівника на посаді та присудив йому середній заробіток за час вимушеного прогулу. Верховний Суд погодився з висновком про порушення роботодавцем процедури звільнення.
Суд наголосив: відповідно до частини другої статті 40 та частини третьої статті 49-2 КЗпП роботодавець виконає обов’язок із працевлаштування працівника, якщо запропонує йому всі відповідні вакантні посади, які з’явилися на підприємстві протягом періоду від попередження про вивільнення та існували до дня звільнення. Не має значення, у якому структурному підрозділі є така вакансія.
У цій справі роботодавець запропонував працівнику лише дві посади та не запропонував усі інші відповідні вакансії. Тому Верховний Суд погодився, що звільнення не можна вважати проведеним із дотриманням трудового законодавства.
У результаті працівника поновили на роботі, а з підприємства стягнули 4 708 529,28 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням установлених законодавством податків і зборів. Також працівнику присудили 5 тис. грн моральної шкоди.
Сім відповідей на запитання про скорочення
За інформацією Єдиного державного реєстру судових рішень
