Державна служби України з питань праці (лист від 22.12.2015 № 5947/0/4.2-06/6/ДП-15) та Міністерство соціальної політики України (лист від 29.12.2015 № 774/13/116-15) роз’яснили особливості надання працівнику з інвалідністю невикористаних днів щорічної відпустки або виплати йому грошової компенсації.
Держпраці та Мінсоцполітики нагадали, що згідно з частиною сьомою статті 6 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) інвалідам I та II груп надається щорічна основна відпустка тривалістю 30 календарних днів, а інвалідам III групи — 26 календарних днів.
Мінсоцполітики зауважило: якщо працівник працює на підприємстві з 2000 року та надав роботодавцеві довідку МСЕК у 2014 році, де зазначено, що йому встановлена інвалідність II групи з 1999 року (інформацію про інвалідність можна було визначити відповідно до запису у трудовій книжці про призначення пенсії по інвалідності), працівнику гарантовано надання законодавством 30 календарних днів щорічної відпустки з дня укладення трудового договору, незважаючи на обставини, за яких бухгалтерія (відділ кадрів) підприємства не мала документа (довідку медико-соціальної експертної комісії; далі — МСЕК), що підтверджує інвалідність працівника.
Законодавством не передбачено обмеження щодо використання за бажанням працівника щорічних невикористаних відпусток за попередні роки, а також терміну давності, після якого працівник втратить право на невикористану відпустку.
У той же час Держпраці зауважує, що згідно з частиною п’ятою статті 11 Закону про відпустки забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом двох років підряд.
Частиною другою статті 12 Закону встановлено, що невикористану частину щорічної відпустки має бути надано працівнику, як правило, до кінця робочого року, але не пізніше 12 місяців після закінчення робочого року, за який надається відпустка.
Відповідно до частини четвертої статті 24 Закону за бажанням працівника частина щорічної відпустки замінюється грошовою компенсацією. При цьому тривалість наданої працівникові щорічної та додаткових відпусток не повинна бути менше ніж 24 календарних дні.
До того ж Мінсоцполітики наголосило: якщо працівник з якихось причин не скористався своїм правом на щорічну відпустку за кілька попередніх років (зокрема за два, три, чотири чи більше років), він має право використати їх, а у разі звільнення йому має бути виплачена грошова компенсація.
Також Держпраці роз’яснено, які документи повинен надати інвалід при укладенні трудового договору.
Порядок, умови та критерії встановлення інвалідності затверджено постановою Кабінету Міністрів України від 03.12.2009 № 1317 (далі — Постанова № 1317). Так, інвалідність встановлюють шляхом проведення медико-соціальної експертизи з метою виявлення ступеня обмеження життєдіяльності, причини, часу настання, групи інвалідності, а також компенсаторно-адаптаційних можливостей особи, реалізація яких сприяє медичній, психолого-педагогічній, професійній, трудовій, фізкультурно-спортивній, фізичній, соціальній та психологічній реабілітації.
Зазначену експертизу проводять МСЕК, за результатом якої особі, яку визнано інвалідом, надається довідка встановленого зразка із зазначенням групи інвалідності та індивідуальна програма реабілітації.
Відповідно до пункту 6 Постанови № 1317 висновки комісії, реабілітаційні заходи, визначені в індивідуальній програмі реабілітації інваліда, обов’язкові для виконання органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, реабілітаційними підприємствами, установами та організаціями, в яких працює або перебуває інвалід, незалежно від їх відомчої підпорядкованості, типу і форми власності.
Таким чином, під час оформлення трудових відносин з інвалідом роботодавець має отримати від нього довідку до акту огляду МСЕК та індивідуальну програму реабілітації.
Підготувала Ольга Савченко,
експерт Експертус Кадри
