Практика застосування норм Закону України від 21.11.1992 № 2811-ХII «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» вже давно засвідчила його недосконалість в частині порядку надання державної допомоги батькам (опікунам) при народженні дитини, зокрема, йдеться про велику кількість документів, які мають збирати батьки, аби отримати належну їм згідно із законом допомогу при народженні дитини.
Завданням підписаного Президентом Закону є максимальне спрощення процедури надання державної допомоги при народженні дитини. Зокрема, більша частина турбот щодо збору даних, необхідних для призначення державної допомоги батькам при народженні дитини, покладатиметься відтепер на органи, що призначають таку допомогу.
Відповідно до змін, які вносяться до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми», для призначення допомоги при народженні дитини один з батьків (або опікун, якщо над дитиною встановлено опіку), з яким постійно проживає дитина, має надавати до органу праці та соціального захисту населення тільки такі документи:
- свідоцтво про народження дитини;
- заява про призначення допомоги при народженні дитини;
- паспорт (або інший документ, що посвідчує особу).
- Заява складається у довільній формі із зазначенням даних для реєстрації місця проживання дитини.
- Даний перелік документів є вичерпним.
До відома:
Порядком призначення і виплати державної допомоги сім’ям з дітьми, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 27.12.2001 № 1751 (далі — Порядок № 1751), передбачено також подання батьками витягу з Державного реєстру актів цивільного стану громадян про народження дитини для виплати допомоги у зв’язку з народженням дитини, виданого відділом реєстрації актів цивільного стану, або довідки для призначення допомоги при народженні дитини, виданої виконавчим органом сільської, селищної, міської (крім міст обласного значення) рад.
Згідно із змінами до Закону України «Про державну допомогу сім’ям з дітьми» Порядок № 1751 має бути приведений у відповідність до нової редакції Закону. Адже відтепер Законом передбачено, що орган праці та соціального захисту населення за місцем проживання одного з батьків (опікуна), з яким постійно проживає дитина, або за місцем народження дитини після звернення одного з батьків (опікуна) за призначенням допомоги при народженні дитини:
- самостійно отримує від органів державної влади, органів місцевого самоврядування, установ, з державних реєстрів та в порядку обміну інформацією всі необхідні відомості для призначення такої допомоги;
- направляє центральному органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері реєстрації фізичних осіб, дані для реєстрації місця проживання дитини, що зазначила особа, яка звертається за допомогою.