Підпишіться на Виконавча дирекція Київського міського відділення ФСС з ТВП пояснила, чи правомірна відмова роботодавця у призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності з огляду не те, що у працівника страховий стаж становить менше двох місяців.
Відповідно до статті 46 Конституції України громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.
Правові, фінансові та організаційні засади загальнообов’язкового державного соціального страхування, гарантії працюючих громадян щодо їх соціального захисту у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності, вагітністю та пологами визначені Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105 (далі — Закон № 1105).
Відповідно до частини 1 статті 19 Закону № 1105 право на матеріальне забезпечення та соціальні послуги за страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності мають застраховані громадяни України, іноземці, особи без громадянства та члени їх сімей, які проживають в Україні, якщо інше не передбачено міжнародним договором України, згода на обов’язковість якого надана Верховною Радою України.
Це право виникає з настанням страхового випадку в період роботи (включаючи час випробування та день звільнення), якщо інше не передбачено законом.
Разом з тим, статтею 23 Закону № 1105 наведено вичерпний перелік підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності серед яких зокрема, відсутнє положення щодо відмови в наданні допомоги внаслідок незначного періоду страхового стажу працівника.
В той же час, частина 4 статті 19 Закону № 1105 передбачає, що застраховані особи, які протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування мають страховий стаж менше шести місяців, мають право на матеріальне забезпечення відповідно до цього Закону в таких розмірах:
- допомога по тимчасовій непрацездатності — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку;
- допомога по вагітності та пологах — виходячи з нарахованої заробітної плати, з якої сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановленої законом у місяці настання страхового випадку.
Таким чином, позбавлення роботодавцем права молодого спеціаліста на отримання матеріального забезпечення (в даному випадку допомоги по тимчасовій непрацездатності) через недостатній страховий стаж є неправомірним, оскільки, така особа згідно законодавства має право на отримання матеріального забезпечення за рахунок коштів Фонду, однак з урахуванням обмежень передбачених частиною 4 статті 19 Закону № 1105.
До відома
Рішення про призначення матеріального забезпечення приймається комісією (уповноваженим) із соціального страхування, що створюється (обирається) на підприємстві, в установі, організації.
Комісія (уповноважений) із соціального страхування здійснює контроль за правильним нарахуванням і своєчасною виплатою матеріального забезпечення, приймає рішення про відмову в його призначенні, про припинення виплати матеріального забезпечення (повністю або частково), розглядає підставу і правильність видачі листків непрацездатності та інших документів, які є підставою для надання матеріального забезпечення та соціальних послуг (ч. 3 ст. 30 Закону № 1105).
При цьому, рішення комісії (уповноваженого) із соціального страхування підприємства відмову у призначенні матеріального забезпечення та надання соціальних послуг може бути оскарженим застрахованою особою до робочого органу відділення Фонду, де перебуває на обліку підприємство, протягом 5 днів з моменту отримання повідомлення про таку відмову, що не позбавляє права застрахованої особи звернутися з цих питань до суду (розділ V Положення про комісію (уповноваженого) підприємства, установи, організації із загальнообов’язкового державного соціального страхування, затвердженого постановою правління Фонду соціального страхування з тимчасової втрати працездатності від 23.06.2008 № 25).
