Із 1 січня 2017 року розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду Єдиної тарифної сітки дорівнює прожитковому мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня календарного року, тобто 1600 гривень.
Таке рішення Уряд прийняв 28 грудня 2016 року в Постанові № 1037, доповнивши примітку Додатка 1 до постанови КМУ «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери» від 30.08.2002 № 1298.
Посадові оклади (тарифні ставки, ставки заробітної плати) з 1 січня 2017 р. розраховуються з огляду на розмір посадового окладу (тарифної ставки) працівника 1 тарифного розряду, встановленого у розмірі прожиткового мінімуму для працездатних осіб на 1 січня календарного року.
При цьому згідно з новою редакцією статті 95 КЗпП за виконану місячну (годинну) норму праці працівник має отримати заробітну плату у розмірі не нижче мінімальної. Мінімальна заробітна плата є державною соціальною гарантією, обов’язковою для підприємств, установ, організацій усіх форм власності і господарювання та фізичних осіб, які використовують працю найманих працівників, за будь-якою системою оплати праці.
Отже, керівники бюджетних установ мають ввести в дію з 1 січня 2017 року нові штатні розписи з посадовими окладами (тарифними ставками), розрахованими на основі прожиткового мінімуму, а ще забезпечити диференціацію заробітної плати працівників, які отримують її на рівні мінімальної.
Щоб запобігти «зрівнялівці» в оплаті праці некваліфікованих та кваліфікованих працівників, очільники бюджетних закладів мають забезпечити диференціацію заробітної плати шляхом встановлення доплат, надбавок, премій з урахуванням складності, відповідальності та умов виконуваної роботи, кваліфікації працівника, результатів його праці.
Ірина Іванченко,
шеф-редактор журналу «Кадровик-01»
Колективний договір залишається одним із ключових локальних нормативних актів роботодавця, який визначає взаємні права та обов'язки сторін трудових відносин. Саме він дозволяє врегулювати питання оплати праці, робочого часу, соціальних гарантій, додаткових відпусток, охорони праці та інших аспектів, які не суперечать законодавству. Незважаючи на те, що законодавство не зобов'язує кожного роботодавця укладати колективний договір, його наявність значно спрощує врегулювання багатьох кадрових процесів
КЗпП не зобов’язує доплачувати працівникам за роботу у вечірній час і не визначає, який час вважати вечірнім. Однак таку норму передбачають генеральна, територіальні та галузеві угоди. Також доплату за роботу у вечірній час можна передбачити у колдоговорі
Чорнобильці мають право на пільги, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. Обсяг пільг залежить від категорії, до якої віднесено особу, постраждалу від аварії на ЧАЕС.
Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
Наказ належатиме до групи наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та є первинними документами для нарахування зарплати
