Мінсоцполітики в листі від 28.12.2016 № 1820/0/101-16/284 нагадало, що суми, що належать до виплати за час відпустки, виплачуються зацікавленій особі до відпустки, якщо інше не передбачено в угоді, що стосується цієї особи і роботодавця (ст. 7 Конвенції № 132 «Про оплачувані відпустки (переглянута в 1970 році)», ратифікованої Законом України від 29.05.2001 № 2481-III).
Окрім того, заробітна плата працівникам за час відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до її початку (ст. 21 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР; далі — Закон про відпустки).
У зазначений строк має виплачуватися заробітна плата за час усіх видів відпусток, передбачених статтею 4 Закону про відпустки, в т. ч. і за час додаткової відпустки у зв’язку з навчанням.
У разі звільнення працівника до закінчення робочого року, за який він уже одержав відпустку повної тривалості, для покриття його заборгованості власник або уповноважений ним орган провадить відрахування із заробітної плати за дні відпустки, що були надані в рахунок невідпрацьованої частини робочого року (ст. 22 Закону про відпустки).
Мінсоцполітики зауважує, що оскільки навчальна відпустка, на відміну від щорічної, надається протягом навчального, а не робочого року, незалежно від відпрацьованого в році часу, норми статті 22 Закону про відпустки в цьому випадку не застосовуються.
Ольга Догадіна,
експерт Експертус: Кадри