Чи зобов’язані подавати е-декларацію працівники патронатної служби — роз’яснює НАЗК

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Працівники (окрім керівника) патронатної служби не здійснюють організаційно-розпорядчих функцій, а тому не відносяться до суб’єктів декларування.

Рішенням НАЗК від 22.02.2017 № 59 унесено зміни до Роз’яснення щодо застосування окремих положень Закону України «Про запобігання корупції» стосовно заходів фінансового контролю, затвердженого рішенням НАЗК від 11.08.2016 № 3.

Читайте також: 

Електронне декларування: практичні аспекти

НАЗК уточнено, що працівники підприємств, установ, організацій, які виконують професійні, виробничі (водій, швачка тощо) або технічні (друкарка, охоронник, оператор котельні тощо) функції, визнаються посадовими особами лише за умови, що разом із цими функціями вони виконують організаційно-розпорядчі або адміністративно-господарські обов’язки. Лише в цьому випадку вони відносяться до суб’єктів декларування.

Щодо працівників патронатних служб, то НАЗК роз’яснило, що під «посадовими та службовими особами інших державних органів» слід розуміти працівників державних органів, які здійснюють функції представників влади або обіймають посади, пов’язані з виконанням організаційно-розпорядчих чи адміністративно-господарських функцій.

До посад патронатної служби належать посади радників, помічників, уповноважених та прес-секретаря Президента України, працівників секретаріатів Голови Верховної Ради України, його Першого заступника та заступника, працівників патронатних служб Прем’єр-міністра України та інших членів Кабінету Міністрів України, помічників-консультантів народних депутатів України, помічників та наукових консультантів суддів Конституційного Суду України, помічників суддів, а також посади патронатних служб в інших державних органах (ст. 92 Закону України «Про державну службу» від 10.12.2015 № 889-VIII; далі — Закон № 889).

Однак, під час виконання своїх обов’язків державний службовець не зобов’язаний виконувати доручення працівників патронатної служби (ч. 2 ст. 9 Закону № 889), що свідчить про відсутність обов’язковості виконання будь-яких доручень працівників патронатної служби. Відтак, працівники патронатної служби не здійснюють організаційно-розпорядчих функцій, що виключає можливість віднесення працівників патронатної служби до суб’єктів декларування, які вказані у підпункті «и» пункту 1 частини 1 статті 3 Закону України «Про запобігання корупції» від 14.10.2014 № 1700-VII (далі — Закон № 1700).

Виняток становлять керівники патронатних служб, які можуть давати обов’язкові вказівки іншим працівникам патронатної служби. Тому, якщо до повноважень керівника патронатної служби належать організаційно-розпорядчі функції, він є посадовою особою державних органів, отже, є суб’єктом декларування згідно зі статтею 45 Закону № 1700.

Ольга Догадіна,
експерт Експертус: Кадри

додаток

Служба в ОМС: вислуга років, надбавки та додаткові відпустки

Статті за темою

Усі статті за темою

Преміювання працівників

Преміювання працівників — це ефективний інструмент мотивації персоналу, який дозволяє стимулювати працівників до досягнення кращих результатів та підвищення продуктивності. Правильно побудована система преміювання сприяє створенню позитивного робочого клімату, підвищенню лояльності працівників та загальному успіху підприємства.
21636

Калькулятор середньооблікової чисельності штатних працівників

Підприємство самостійно визначає свою організаційну структуру та здійснює розрахунок середньосписочної чисельності працівників. Наш калькулятор середньооблікової кількості працівників допоможе обрахувати таку кількість за вибраний період часу.
48367

Номенклатура справ 2026

Номенклатура справ 2026 — це систематизований перелік справ, які створюються у діяльності підприємства, установи чи організації протягом року. Вона є основою для правильного ведення діловодства, архівування та забезпечення збереженості документів
1852

Що таке «Резерв+» і як кадровику працювати з цією системою

В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
2062

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді