Підпишіться на З 1 січня 2016 року діє чергова редакція статті 119 КЗпП. Як і раніше, роботодавці зберігатимуть за мобілізованими працівниками місце роботи, посаду і середній заробіток, утім, про компенсацію витрат роботодавця на виплату середнього заробітку із державного бюджету в означеній статті Кодексу більше не йдеться…
Відповідно до Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України» від 24.12.2015 № 911-VIII (далі — Закон № 911), який набрав чинності 1 січня 2016 року, частини третю і четверту статті 119 КЗпП викладено в такій редакції:
«За працівниками, призваними на строкову військову службу, військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період або прийнятими на військову службу за контрактом у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».
За працівниками, які були призвані під час мобілізації, на особливий період та які підлягають звільненню з військової служби у зв’язку з оголошенням демобілізації, але продовжують військову службу у зв’язку з прийняттям на військову службу за контрактом, але не більше ніж на строк укладеного контракту, зберігаються місце роботи, посада і середній заробіток на підприємстві, в установі, організації, фермерському господарстві, сільськогосподарському виробничому кооперативі незалежно від підпорядкування та форми власності і у фізичних осіб — підприємців, в яких вони працювали на час призову. Таким працівникам здійснюється виплата грошового забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей».»
Як зазначено в пояснювальній записці до Закону № 911, його «прийняття обумовлено необхідністю реалізації заходів щодо економного та раціонального використання державних коштів та приведення до фінансових можливостей дії положень окремих Законів України».
Відтак, роботодавці можуть сподіватися на компенсацію витрат на виплату середнього заробітку працівникам, зазначеним у статті 119 КЗпП, лише за період до 31 грудня 2015 року.
Окрім середнього заробітку мобілізовані, призвані на строкову військову службу, прийняті на військову службу за контрактом «особливого виду» (у разі виникнення кризової ситуації, що загрожує національній безпеці, оголошення рішення про проведення мобілізації та (або) введення воєнного стану), а також ті, хто мав бути демобілізований, але продовжив службу вже на умовах контракту, отримуватимуть (як і раніше) грошове забезпечення за рахунок коштів Державного бюджету України відповідно до статті 9 Закону України «Про соціальний і правовий захист військовослужбовців та членів їх сімей» від 20.12.1991 № 2011-XII.
Принагідно звернімо увагу, що Законом України «Про внесення змін до статті 119 Кодексу законів про працю України щодо працівників, призваних на військову службу під час мобілізації, на особливий період» від 12.11.2015 № 801-VIII (чинний з 06.12.2015) гарантії частини третьої статті 119 Кодексу законів про працю України (збереження робочого місця, посади і середнього заробітку) поширено на працівників фермерських господарств, сільськогосподарських виробничих кооперативів та фізичних осіб —підприємців.
