Мінсоцполітики нагадало, що 11.04.2017 відбулося засідання Комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення (далі —Комітет), на якому розглянуто питання про підготовку Трудового кодексу України (законопроект № 1658) до другого читання, на якому рекомендовано парламенту прийняти законопроект у другому читанні та в цілому.
Корисні консультації:
Раніше Комітетом було створено робочу групу з доопрацювання проекту Трудового кодексу України (далі — проект ТК) до другого читання (далі — Робоча група), до складу якої увійшли народні депутати, представники міністерств, інших центральних органів виконавчої влади, організацій роботодавців, профспілок, незалежні експерти, науковці.
Протягом 2015-2016 років Робоча група провела 40 засідань, на яких удосконалено положення законопроекту № 1658, розглянуто та прийнято рішення за понад 1700 пропозиціями.
Окрему увагу Робоча група присвятила меморандуму технічних зауважень до законопроекту № 1658 Міжнародної організації праці (далі — МОП).
Основоположні принципи, на яких базується правове регулювання трудових відносин, відзначені в рекомендаціях МОП, включені до законопроекту № 1658. Це стосується зокрема: недопущення дискримінації у сфері праці, в тому числі за ознаками сексуальної орієнтації, вагітності, членства у професійній спілці чи іншому об’єднанні громадян, заборони використання праці неповнолітніх осіб на роботах, на яких вони можуть зазнавати загрози фізичного, психологічного, сексуального насильства чи можуть зашкодити здоров’ю, заборони примусової праці, завдань та функції державної інспекції праці, кола повноважень державних інспекторів праці з урахуванням положень Конвенцій МОП № 81 та № 129 тощо.
Мінсоцполітики зауважує, що зважаючи на проведену кропітку роботу з удосконалення положень проекту ТК, незрозумілий шквал критики, що лунає у деяких засобах масової інформації та в інший спосіб.
У Мінсоцполітики змушені констатувати, що оцінка положень проекту ТК проведена деякими публічними особами на досить низькому рівні, оскільки критика є необгрунтованою та потребує безумовного спростування.
Зокрема, зазначають, що законопроектом № 1658 запроваджують ненормований робочий день, що начебто дає право примушувати працівників працювати понад 40 годин на тиждень. Однак у проекті ТК лише наведено визначення такого режиму роботи. При цьому встановлено жорстке обмеження його застосування. У випадку, якщо працівника з ненормованим робочим днем залучають до роботи понад норму робочого часу систематично (двічі протягом місяця), таку роботу вже вважатимуть надурочною і мають оплачувати в подвійному розмірі у порядку, встановленому законопроектом № 1658.
Крім того, працівникам з ненормованим робочим днем надають щорічну додаткову відпустку тривалістю до 7 календарних днів згідно із списками посад, робіт та професій, визначених колективним договором, угодою (ст. 8 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР). Конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки за ненормований робочий день встановлюють колективним договором кожному виду робіт, професій та посад чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах. Список професій і посад, на яких можна застосовувати ненормований робочий день, визначають колективним договором.
Т. ч., на сьогодні законодавством вже передбачена можливість залучення працівників до роботи з ненормованим робочим днем та надання у зв’язку з цим додаткової відпустки.
Що стосується збільшення тривалості робочого дня, то законопроектом № 1658 передбачено, що нормальна тривалість робочого часу становить 40 годин на тиждень. Аналогічна норма встановлена у статті 50 Кодексу законів про працю України (КЗпП).
Отже, проект ТК не збільшує нормальну тривалість робочого тижня (робочого дня).
Наступний міф — законопроект № 1658 надає право роботодавцям контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у т. ч. з використанням технічних засобів, що може стати основою для суттєвого обмеження свободи та інструментом постійного психологічного тиску на працівників. Однак, законопроект № 1658 передбачає право контролювати виконання працівниками трудових обов’язків, у т. ч. з використанням технічних засобів, виключно у випадках, коли це зумовлено особливостями виробництва. При цьому під час здійснення такого контролю не допускаються дії, що принижують честь і гідність або порушують інші права працівників. Роботодавець нестиме відповідальність за порушення цих вимог.
Мінсоцполітики нагадує, що на сьогодні законодавство про працю не забороняє фіксацію робочого процесу з використанням технічних засобів. У зв’язку з цим в умовах розвитку інфраструктури ринку праці та трудової діяльності роботодавці за виробничої необхідності вже досить давно застосовують технічні засоби на практиці. При цьому, враховуючи відсутність законодавчого врегулювання застосування технічних засобів, роботодавці не несуть відповідальності при їх використанні на будь-якому виробництві.
Проект ТК надає право роботодавцю притягнути працівника до відповідальності, зокрема, звільнити за розголошення комерційної таємниці, що начебто дозволить приховати низький рівень оплати праці, небезпечні умови праці тощо. Однак, комерційною таємницею є інформація, яка є секретною в тому розумінні, що вона в цілому чи в певній формі та сукупності її складових є невідомою та не є легкодоступною для осіб, які звичайно мають справу з видом інформації, до якого вона належить, у зв’язку з цим має комерційну цінність та була предметом адекватних існуючим обставинам заходів щодо збереження її секретності, вжитих особою, яка законно контролює цю інформацію (ст. 505 Цивільного кодексу України). Комерційною таємницею можуть бути відомості технічного, організаційного, комерційного, виробничого та іншого характеру, за винятком тих, які відповідно до закону не можуть бути віднесені до комерційної таємниці.
Отже, роботодавець не матиме права проголошувати комерційною таємницею ті відомості, які відповідно до закону є публічними і не становлять комерційної таємниці. Працівника можна буде притягнути до відповідальності виключно за пряму дійсну майнову шкоду, заподіяну внаслідок розголошення комерційної таємниці. Прямою дійсною майновою шкодою відповідно до проекту ТК вважають втрату, погіршення або зниження цінності майна роботодавця, а також затрати його відновлення, придбання майна чи інших цінностей, що викликано в наслідок порушення працівником трудових обов’язків.
Одним із ключових питань, що виникають під час дискусії щодо законопроекту № 1658, є начебто суттєве обмеження прав профспілок. Мінсоцполітики зазначає, що одним з основних завдань проекту ТК є правове регулювання питань щодо нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства. Правове регулювання питань щодо нагляду і контролю за дотриманням трудового законодавства грунтується, зокрема, на принципі безперешкодного здійснення громадського контролю профспілок за додержанням трудових прав. Відповідні норми відображені в проекті ТК. При цьому повноважні представники виборних органів профспілок, їх організацій, об’єднань профспілок з метою здійснення громадського контролю мають право зокрема безперешкодного доступу та огляду виробничих, службових та інших приміщень, де працюють члени відповідних профспілок, перевіряти стан дотримання роботодавцем трудових прав працівників, вимагати та одержувати від роботодавця накази (розпорядження), відомості про виплату заробітної плати, вносити роботодавцям подання про усунення порушень трудового законодавства, які є обов’язковими для розгляду, надсилати інформацію і матеріали перевірки відповідним органам державного нагляду тощо.
Нормативні акти роботодавця у випадках, передбачених проектом ТК, колективними угодами, колективним договором прийматимуть з урахуванням пропозицій або за погодженням, або після проведення консультацій з виборним органом первинної профспілкової організації.
Крім того, розірвання трудового договору за ініціативою роботодавця у зв’язку із скороченням, на підставі виявленої невідповідності працівника займаній посаді або виконуваній роботі внаслідок стану здоров’я або недостатньої кваліфікації працівника, допускатиметься після попереднього погодження з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником).
Члени виборного органу первинної профспілкової організації (профспілковий представник) можуть бути звільнені за ініціативою роботодавця лише за наявності попередньої згоди виборного органу, членами якого вони є, а також вищестоящого виборного органу цієї профспілки.
Також представники профспілки матимуть право представляти інтереси працівника під час розгляду індивідуального трудового спору чи виконання рішення щодо нього.
Інші норми, які регламентують права профспілок мають бути предметом Закону України «Про професійні спілки, їх права та гарантії діяльності» від 15.09.1999 № 1045-XIV.
Мінсоцполітики підсумовує, що оцінка положень проекту ТК окремими публічними особами надана без всебічного та об’єктивного вивчення його положень та законодавства про працю.
Прийняття нової трудової конституції неминуче і вкрай необхідно Україні, оскільки наша країна досі користується КЗпП, прийнятим ще в 1971 році, що само собою передбачає неможливість регулювання всіх питань, які виникають у трудовому праві в наш час. Безумовно, в КЗпП неодноразово вносилося зміни, які, так чи інакше його вдосконалювали, але в цілому низка актуальних питань в трудовому праві залишилася без змін.
Трудовий кодекс має працювати на створення відкритої конкурентної індустріальної економіки, що є досить актуальним для України, де ринок праці проходить період свого становлення. Однак, норми КЗпП не можуть забезпечити досягнення цієї мети. Це призводить до вкрай негативних наслідків, зокрема, таких як: високий рівень порушень (ігнорування) фундаментальних норм трудового права — невиплата заробітної плати; нелегальна зайнятість; вкрай низька мобільність робочої сили; перешкоджання встановленню для підприємств та працівників раціональних режимів праці (тривалості робочого часу, графіків роботи, можливості використання дистанційної та змінної роботи, виконання робіт на дому тощо). Такі обставини в свою чергу обмежують організацію бізнесу та вторинної зайнятості.
Проект ТК на відміну від КЗпП запроваджує більш гнучкі форми обліку та планування робочого часу, є максимально збалансованим та в повній мірі забезпечує інтереси роботодавців та працівників.
Більше про новели Трудового кодексу дізнайтеся від Ірини Житкової,члена Робочої групи з підготовки проекту ТК, на семінарі в Одесі 16 червня 2017 року!
За інформацією Міністерства соціальної політики України
