Що таке особливий характер праці та ненормований робочий день
Відповідно до ч. 1 ст. 76 КЗпП та п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці, чи додаткова відпустка за ненормований робочий день.
Розберемось з термінами «особливий характер праці» та «ненормований робочий день».
Державними Санітарними Правилами і Нормами (ДСаНПіН) визначено, що особливий характер праці — це роботи, що виконуються з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження, в особливих природних географічних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я.
Визначення терміну «ненормований робочий день» міститься у Рекомендаціях щодо порядку надання працівникам з ненормованим робочим днем щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці, затверджених наказом Міністерства праці та соціальної політики України від 10.10.97 р. № 7 (зі змінами).
Ненормований робочий день — це особливий режим робочого часу, який встановлюється для певної категорії працівників у разі неможливості нормування часу трудового процесу. У разі потреби ця категорія працівників виконує роботу понад нормальну тривалість робочого часу (ця робота не вважається надурочною). Міра праці у даному випадку визначається не тільки тривалістю робочого часу, але також колом обов’язків і обсягом виконаних робіт (навантаженням).
Кому надається відпустка за ненормований робочий день
На підприємстві певна категорія працівників (це можуть бути керівники, спеціалісти, робітники) виконує роботи з високим рівнем нервово-емоційного та інтелектуального навантаження та/або в особливих природних географічних і геологічних умовах та/або з ризиком для здоров’я. Й для цих працівників не можливо нормувати час трудового процесу або їх робочий час за характером роботи поділяється на частини невизначеної тривалості (сільське господарство), чи вони розподіляють час для роботи на свій розсуд.
Тут постає питання: як компенсувати вищеназваній категорії працівників виконаний обсяг робіт, ступінь напруженості, складність і самостійність у роботі, необхідність періодичного виконання службових завдань понад встановлену тривалість робочого часу? Відповідь така: встановити ненормований робочий день та надавати щорічну додаткову відпустку за ненормований робочий день.
Заява про надання відпустки за ненормований робочий день (зразок)
Наказ про надання відпустки за ненормований робочий день (зразок)
Як встановити ненормований робочий день
Конкретний перелік посад із ненормованим робочим днем та конкретна тривалість додаткової відпустки по кожному виду робіт, професій та посад визначається у колективному договорі (не в наказі по підприємству), а якщо його немає — зазначається у письмовому трудовому договорі.
Міністерства та інші центральні органи виконавчої влади за погодженням із галузевими профспілками можуть затверджувати орієнтовні переліки робіт, професій і посад працівників із ненормованим робочим днем.
Підприємства, які не фінансуються з бюджету, самостійно визначають перелік посад (професій), для яких встановлюють ненормований робочий день і конкретну тривалість щорічної додаткової відпустки працівникам з ненормованим робочим днем.
Якщо на підприємстві не має колективного договору, але діє генеральна, галузева (міжгалузева) чи територіальна угода з профспілками, то положення цієї угоди про переліки посад із ненормованим робочим днем, діють безпосередньо та є обов’язковими.
Тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день
Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 8 Закону України «Про відпустки» працівникам з ненормованим робочим днем надається щорічна додаткова відпустка за особливий характер праці тривалістю до 7 календарних днів.
Конкретну тривалість додаткової відпустки за ненормований робочий день по кожному виду робіт, професій та посад визначають у колективному договорі або в трудовому договорі. Тривалість залежить від таких чинників:
- потреба виконувати роботу понад нормальну тривалість робочого дня;
- коло обов’язків, обсяг виконуваних робіт (навантаження);
- ступінь напруженості, складності та самостійності в роботі.
Додаткова відпустка з ненормованим робочим днем надається пропорційно часу, відпрацьованому на роботі, посаді, що дають право на цю відпустку.
У ч. 2 ст. 9 Закону України «Про відпустки» визначені періоди, які входять до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки працівникам з ненормованим робочим днем.
Чи переноситься додаткова відпустка за ненормований робочий день
Щорічна додаткова відпустка за ненормований робочий день пов’язана з робочим роком і не пов’язана з соціальними чинниками, тому перенесення або продовження такої відпустки регламентовано ст. 11 Закону України «Про відпустки».
Так, додаткова відпустка за ненормований робочий день може бути перенесена або продовжена, якщо працівник, перебуваючи в такій відпустці, наприклад, захворів.
Коли працівник, що має право на додаткову відпустку за ненормований робочий день, не скористався цим правом, він може використати цю відпустку пізніше або, у разі звільнення, отримати за неї компенсацію.
Відпустки за ненормований робочий день під час воєнного стану
Додаткові відпустки під час дії воєнного стану надаються без обмежень – таке роз’яснення надає Державна служба України з питань праці.
Законом України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» права працівників на одержання щорічних додаткових та інших відпусток, передбачених законодавством, не були обмежені.
В той же час, у період дії воєнного стану роботодавець може відмовити працівнику у наданні будь-якого виду відпусток (крім відпустки у зв’язку вагітністю та пологами та відпустки для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку), якщо такий працівник залучений до виконання робіт на об’єктах критичної інфраструктури.
