Підпишіться на Управління Держпраці у Хмельницькій області нагадує, що дисциплінарна відповідальність полягає у застосуванні до працівника дисциплінарних стягнень — догани чи звільнення (ст. 147 Кодексу законів про працю України; КЗпП). Окрім того, законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення.
Держпраці зауважує, що дисциплінарне стягнення застосовують до працівника за невиконання або неналежне виконання ним трудових обов’язків.
Однак, Держпраці звертає увагу роботодавця на певні положення трудового законодавства, спрямовані на захист прав працівників і убезпечення їх від дій роботодавця. Не є порушенням трудової дисципліни відмова працівника від виконання роботи, якщо:
- така робота не передбачена трудовим договором. Роботодавець не має права вимагати від працівника виконання роботи, не обумовленої трудовим договором (ст. 31 КЗпП);
- виникла виробнича ситуація, небезпечна для життя чи здоров’я працівника або людей, які його оточують, і навколишнього середовища. За таких обставин працівник має право відмовитися від дорученої йому роботи (ст. 153 КЗпП);
- таку роботу відповідно до законодавства роботодавець не вправі вимагати від певних категорій працівників. Наприклад, заборонено залучати до робіт у нічний час та надурочних робіт вагітних, жінок, які мають дітей до трьох років, неповнолітніх працівників (ст. 55, ст. 63 КЗпП).
Також роботодавець має врахувати, що захід дисциплінарного стягнення «звільнення з роботи» не застосовують за будь-який дисциплінарний проступок працівника, а лише за умови наявності підстав для розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця, що пов’язані з дисциплінарною відповідальністю працівника (ст. 40 та 41 КЗпП).
Дисциплінарне стягнення у формі звільнення — правомірно за умови:
- систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувались заходи дисциплінарного чи громадського стягнення (п. 3 ст. 40 КЗпП);
- прогулу (у т. ч. відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин (п. 4 ст. 40 КЗпП);
- появи працівника на роботі у нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння (п. 7 ст. 40 КЗпП);
- вчинення працівником за місцем роботи розкрадання майна роботодавця (п. 8 ст. 40 КЗпП);
- одноразового грубого порушення трудових обов’язків працівниками, зазначеними у пункті 1 статті 41 КЗпП.
За інформацією Управління Держпраці у Хмельницькій області
А також читайте у е-журналі «Кадровик-01»:
