Державна служби України з питань праці роз’яснила, чи мають право позаштатні працівники на щорічні відпустки? За які кошти такі відпустки оплачуються?
Редакція Кодексу законів про працю України (КЗпП) до 01.01.2015 передбачала, що трудовий договір укладається, як правило, в письмовій формі. Крім того, статтею 24 передбачено низку умов для обов’язкового укладення трудового договору:
1) при організованому наборі працівників;
2) при укладенні трудового договору про роботу в районах з особливими природними географічними і геологічними умовами та умовами підвищеного ризику для здоров’я;
3) при укладенні контракту;
4) у випадках, коли працівник наполягає на укладенні трудового договору у письмовій формі;
5) при укладенні трудового договору з неповнолітнім (ст. 187 КЗпП);
6) при укладенні трудового договору з фізичною особою;
7) в інших випадках, передбачених законодавством України.
Укладення трудового договору оформлюється наказом чи розпорядженням власника або уповноваженого ним органу про зарахування працівника на роботу. Трудовий договір вважається укладеним і тоді, коли наказ чи розпорядження не було видано, але працівника фактично допущено до роботи.
А от поняття «позаштатні працівники» у законодавстві про працю України немає тлумачення. Тому і вимоги до процедури оформлення з такими працівниками трудових відносин теж відсутні. Відтак, імовірно, що позаштатних працівників було прийнято на роботу на підставі письмового трудового договору на визначений строк, а укладання трудового договору оформлено шляхом видання наказу про прийняття працівників на роботу. Тож, незалежно від наявності у штатному розписі посад, на які було прийнято працівники, — це трудові відносини.
Відповідно до статті 74 КЗпП громадянам, які перебувають у трудових відносинах з організаціями незалежно від форм власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи, надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки із збереженням на їх період місця роботи (посади) і заробітної плати.
Пригадаємо, щорічна основна відпустка надається працівникам тривалістю не менш ніж 24 календарних дні за відпрацьований робочий рік, який відлічується з дня укладення трудового договору.
Крім того, відповідно до пункту 1.1 Інструкції про порядок ведення трудових книжок, затвердженої наказом Мінпраці, Мін’юсту, Мінсоцзахисту України від 29.07.1993 № 58, трудові книжки ведуться на всіх працівників, які працюють в організації всіх форм власності або у фізичної особи понад п’ять днів, у т. ч. осіб, які є співвласниками (власниками) організацій, селянських (фермерських) господарств, сезонних і тимчасових працівників, а також позаштатних працівників за умови, якщо вони підлягають державному соціальному страхуванню.
Щодо оплати щорічної відпустки позаштатним працівникам, звернімося до статті 4 Закону України «Про оплату праці» від 24.03.1995 № 108/95-ВР. Нею встановлено, що джерелом коштів на оплату праці працівників госпрозрахункових організацій є частина доходу та інші кошти, одержані внаслідок їх господарської діяльності. Для установ і організацій, що фінансуються з бюджету, — це кошти, які виділяються з відповідних бюджетів, а також частина доходу, одержаного внаслідок господарської діяльності та з інших джерел.
