Штраф у такому розмірі — незалежно від кількості працівників, яким затримали зарплату.
Державна служба України з питань праці (лист від 21.08.2017 № 8692/3/4.3-ДП-17) нагадала, що юридичні та фізичні особи-підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність за порушення встановлених строків виплати заробітної плати працівникам, інших виплат, передбачених законодавством про працю, більш як за один місяць, виплату їх не в повному обсязі — у трикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення (абз. 3 ч. 2 ст. 265 Кодексу законів про працю України; КЗпП).
Читайте також: Інспекційні відвідування замість перевірок: усе по-новому
При порушенні строків виплати працівникам заробітної плати чи інших виплат, передбачених законодавством про працю, терміном менше місяця, застосовують відповідальність, передбачену абзацом 8 частини 2 статті 265 КЗпП, у розмірі однієї МЗП.
Дізнайтеся, яку відповідальність буде покладено на роботодавця за затримку повного розрахунку з працівником при звільненні
Ця штрафна санкція накладається на роботодавця незалежно від кількості працівників, щодо яких виявлено порушення.
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Порушення правил військового обліку — досить поширена проблема на сьогодні. Розглянемо, яка відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством та які особливості притягнення до відповідальності за порушення ведення військового обліку.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті
Чи дійсно будь-який штраф скасують, якщо вчасно усунути порушення? Статистика 2025 року показує, що податківці стали штрафувати частіше. Розвінчуємо ілюзії про «мораторій» та готуємося до перевірок у 2026 році
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Зміна законодавства, посилення контролю з боку державних органів, а також підвищення мінімальної заробітної плати та прожиткового мінімуму — все це чинники, які впливають на розмір і перелік штрафів, що можуть бути накладені на роботодавців. Що ж чекати підприємствам у 2026 році?