КЗпП не встановлює строків давності для застосування фінансових санкцій. Мінсоцполітики рекомендує застосовувати строки, передбачені Податковим кодексом України.
Мінсоцполітики (лист від 05.01.2018 № 8/0/22-18/134) наголошує, що стаття 265 КЗпП не визначає строків давності при застосуванні фінансових санкцій. Тому в цьому випадку застосовують загальні строки давності.
Граничні строки застосування штрафних (фінансових) санкцій (штрафів) до платників податків відповідають строкам давності для нарахування податкових зобов’язань (1095 днів або три роки) (ст. 114 Податкового кодексу України).
Читайте також: Кримінальна відповідальність у сфері праці
Зазначені фінансові санкції застосовують до роботодавців, дії яких порушують вимоги трудового законодавства станом на день набрання чинності Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо реформування загальнообов’язкового державного соціального страхування та легалізації фонду оплати праці» від 28.12.2014 № 77-VIII (01.01.2015).
Ольга Догадіна,
провідний експерт Експертус Кадри
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Законодавство України передбачає ряд штрафів для підприємців та компаній за невиконання вимог трудового законодавства, зокрема за порушення щодо працевлаштування, заробітної плати, охорони праці та інших аспектів трудових відносин. Детальніше про штрафи на роботодавців у 2025 році — у статті.
Порушення законодавства про відпустки може мати серйозні наслідки для роботодавця. Інспектори праці перевіряють, чи надаються працівникам відпустки, чи є на підприємстві графік відпусток, чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Яку відповідальність за порушення законодавства про відпустки передбачає законодавство, читайте у статті.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Розглянемо, відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
