Тайм-менеджмент улітку: 4 інструменти для кадровика
Закон «Про освіту» від 05.09.2017 № 2145–VIII (далі — Закон про освіту) набув чинності ще 28 вересня 2017 року. За цим законом мовою освітнього процесу в навчальних закладах є українська, але відповідно до освітньої програми можуть викладатися одна або декілька дисциплін двома або більше мовами. Особам, які належать до національних меншин, гарантували право на навчання рідною мовою поряд з українською в окремих класах комунальних закладів дошкільної та початкової освіти.
Закон спричинив широкий резонанс. 48 народних депутатів оскаржили у КСУ статтю 7 освітнього закону. Автори подання стверджують, що ця стаття позбавляє нацменшини з 5 класу школи здобувати освіту національною мовою. Депутати обурювалися, що відповідно до нового закону представники нацменшин можуть реалізовувати своє право на навчання рідною мовою тільки в дошкільних закладах і початковій школі і лише до 2020 року.
Через цей закон уряд Угорщини блокував проведення комісії «Україна-НАТО».
КСУ розглянув подання 48 народних депутатів України щодо відповідності Конституції Закону України «Про освіту»
КСУ вирішив, що Закон про освіту відповідає Конституції, є конституційним (рішення КСУ від 16.07.2019 № 10-р/2019)
Аргументи суду:
- українська мова як державна є обов’язковою на всій території України у державній сфері, а також в публічних сферах суспільного життя, у тому числі у сфері освіти;
- мета Закону про освіту узгоджується з приписами Конституції України, оскільки забезпечує збалансований підхід до вивчення державної мови як засобу соціалізації особи та функціонування органів державної влади і органів місцевого самоврядування на конституційних засадах і вивчення мов національних меншин та корінних народів України;
- суть окремих оспорюваних положень Закону про освіту розкривається через лексичне значення слів та узгоджується з вимогою юридичної визначеності як складовою принципу верховенства права.
Окрім того, у конституційному поданні його автори наголошували, що під час прийняття Закону про освіту нардепи порушили процедуру його розгляду та ухвалення, що суперечить Конституції.
Позиція КСУ — неконституційним може бути визнаний лише той нормативний акт ВРУ, під час прийняття чи схвалення якого (або набрання ним чинності) порушено процедурні вимоги, що встановлюються безпосередньо Конституцією України, а не іншими нормативними актами, зокрема Регламентом Верховної Ради України.
КСУ дослідив матеріали справи та дійшов висновку про відсутність порушень конституційної процедури розгляду, ухвалення Закону про освіту та набрання ним чинності.
Рішення Конституційного Суду України є обов'язковим, остаточним та таким, що не може бути оскаржено.
