Верховна Рада України ухвалила Закон «Про зовнішню трудову міграцію» (законопроект зареєстровано за № 2330а; далі — Закон), яким встановлено правові та організаційні засади державного регулювання зовнішньої трудової міграції та соціального захисту громадян України, які тимчасово виконували або виконують роботу за кордоном (трудових мігрантів), і членів їх сімей.
Законодавство про зовнішню трудову міграцію складається з Конституції України, Закону, інших актів законодавства, що регулюють відносини у сфері зовнішньої трудової міграції, а також міжнародних договорів України, згоду на обов’язковість яких надано Верховною Радою України.
Головним органом у системі центральних органів виконавчої влади з формування та реалізації державної політики у сфері зовнішньої трудової міграції визначено центральний орган виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у сфері праці та соціальної політики, зайнятості населення і трудової міграції.
Законом визначено права трудових мігрантів на належні умови праці, соціальний захист та возз’єднання сім’ї, а також мають право брати участь у загальнообов’язковому державному соціальному страхуванні, винагороду, відпочинок, на освіту та підтвердження результатів неформального професійного навчання. Ці права регулюються законодавством держави перебування та міжнародними договорами України, згода на обов’язковість яких надана Верховною Радою України.
Крім того, встановлено державні гарантії щодо надання соціальних послуг та допомоги трудовим мігрантам.
Держава сприяє реінтеграції в суспільство трудових мігрантів і членів їх сімей після повернення в Україну шляхом надання соціальних послуг відповідно до Закону України «Про соціальні послуги».
Законом встановлено державний контроль та передбачено відповідальність за порушення вимог законодавства щодо трудової міграції. Центральні та місцеві органи виконавчої влади, Служба безпеки України вживають у межах повноважень усіх можливих заходів для запобігання незаконній зовнішній трудовій міграції та торгівлі людьми. Суб’єкти господарювання, які надають послуги з посередництва у працевлаштуванні на роботу за кордоном, засоби масової інформації, інші підприємства, установи та організації або фізичні особи, які поширюють недостовірну інформацію, пов’язану із зовнішньою трудовою міграцією, несуть відповідальність згідно із Законом.
