Стаття 45 Закону України «Про запобігання корупції» покладає обов’язок на суб’єктів, на яких поширюється дія цього Закону, щорічно до 1 квітня подавати декларацію за минулий рік за формою, що визначається Національним агентством з питань запобігання корупції. У разі вищевказаного настає Відповідальність за невиконання обов’язку передбачає стаття 366-1 КК України. Декларацію може бути подано подають шляхом її заповнення на офіційному вебсайті НАЗК.
Працівниця податкової інспекції у встановлені строки подала декларацію за минулий рік. Однак, заповнила її у паперовому вигляді та надіслала до НАЗК поштою. Прокурор відкрив кримінальну справу за умисне неподання суб’єктом декларування декларації особи, уповноваженої на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, передбаченої Законом України «Про запобігання корупції».
Справа дійшла до Верховного Суду. Колегія судів ВСУ розглянула матеріали справи. У справі держслужбовець зазначала, що вона є віруючою людиною і ідентифікація за символами і цифрами (електронний цифровий підпис) є приниженням її гідності та честі, а також порушенням її права на свободу совісті. Крім того, вона звернула увагу на те, що електронна обробка персональних даних без її згоди є порушенням принципу поваги до приватного життя, що суперечить положенням Конституції України та законів України, а також практиці тлумачення й застосування положень Конвенції Європейським судом з прав людини. Жінка також наполягала на тому, що діяла без прямого умислу на вчинення злочину.
Як запровадити захист персональних даних ➤
Колегія судів погодилась із аргументами податківця та зазначила, що Закони України та інші нормативно-правові акти мають застосовуватися тільки в частині, що не суперечить Конституції України, та повинні розвивати конституційні норми, а не змінювати їх зміст.
Суд не побачив прямого умислу в діях віруючої держслужбовця та прийняв рішення про її виправдання.
Галина Бєлікова
експерт Експертус Кадри