На офіційній сторінці Міністерства у Facebook опубліковано ще два дописи.
Згідно з першим заступниця міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юлія Швириденко під час виступу на бізнес-кемпі для жінок «Business Camp for women» розповіла про особливості праці жінок в майбутньому.
Зокрема, Ю. Свириденко зазначила, що проєкт Закону надасть можливість жінкам працювати стільки, скільки вони самі забажають. Жінки зможуть продовжити працювати у зручному графіку у період відпустки по догляду за дитиною. До того ж піти у таку відпустку зможе й батько дитини.
Зазначимо, що відповідно до чинного законодавства, після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням жінки роботодавець надає їй відпустку для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку. (ч. 3 ст. 179 КЗпП та ч. 1 ст. 18 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР)
Процитуємо частину третю та четверту статті 18 Закону про відпустки:
«Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також батьком дитини, бабою, дідом чи іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів.
За бажанням жінки або осіб, зазначених у частині третій цієї статті, у період перебування їх у відпустці для догляду за дитиною вони можуть працювати на умовах неповного робочого часу або вдома».
У другій світлині Мінекономіки зазначено, що проєкт Закону «Про працю» дозволяє працівнику вільно поєднувати зайнятість на кількох підприємствах без зазначення основного місця роботи. До того ж в пригоді стають інші норми законопроєкту, як-то: можливість працювати у гнучкому режимі, дистанційно або ж за договором нефіксованого робочого часу.
Зверніть увагу, що згідно з частиною другою статті 21 актуального КЗпП, працівник має право укладати трудовий договір як на одному, так і одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях (далі — підприємство). Тобто, окрім основного трудового договору (укладеного за місцем основної роботи) має можливість укладати й трудові договори про роботу за сумісництвом.
Крім того, на сьогодні у підприємствах і підрозділах, де відсутня потреба в обов’язковій присутності працівників у визначений час на робочому місці, альтернативою індивідуальним режимам роботи є гнучкий режим робочого часу. (п. 1.2 Методичних рекомендацій щодо встановлення гнучкого режиму робочого часу, затверджених наказом Мінсоцполітики України від 04.10.2006 № 359 ; далі — Методичні рекомендації).
Можливість встановлення гнучкого режиму робочого часу в організації має бути передбачено колективним договором, оскільки саме ним регулюються питання режиму роботи, тривалості робочого часу і відпочинку.
Щоб не чекати на наступні роз’яснення, а дізнатись зараз, що буде з трудовими договорами, відпустками, та як звільнятимуть працівників, у разі прийняття урядового законопроєкту, прочитайте аналітичний огляд Закону «Про працю» від керівника групи експертів Експертус: Кадри Ірини Житкової.
За інформацією Facebook-сторінки
Міністерства розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України
