Підпишіться на 
Мінсоцполітики листом від 23.06.2020 р. N 6387/0/290-20/45 нагадує, що простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами (ст.34 КЗпП).
Час простою не з вини працівника, в тому числі на період оголошення карантину, встановленого КМУ, оплачують з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу) (абз. 1 ст. 113 КЗпП).
☝ Простій на підприємстві: оформлення, оплата, припинення
Умови надання допомоги по тимчасовій непрацездатності визначає Закон «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі ― Закон № 1105).
Відповідно до статті 22 Закону № 1105 допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату заробітної плати у разі настання в неї страхового випадку.
Разом з тим стаття 23 Закону № 1105 встановлює підстави для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності. Зокрема, допомогу по тимчасовій непрацездатності не надають:
- у разі одержання застрахованою особою травм або її захворювання при вчиненні нею злочину;
- у разі навмисного заподіяння шкоди своєму здоров'ю з метою ухилення від роботи чи інших обов'язків або симуляції хвороби;
- за час перебування під арештом і за час проведення судово-медичної експертизи;
- за час примусового лікування, призначеного за постановою суду; у разі тимчасової непрацездатності у зв'язку із захворюванням або травмою, що сталися внаслідок алкогольного, наркотичного, токсичного сп'яніння або дій, пов'язаних з таким сп'янінням;
- за період перебування застрахованої особи у відпустці без збереження заробітної плати, творчій відпустці, додатковій відпустці у зв'язку з навчанням.
Тож, зазначає Мінсоцполітики, період простою підприємства не входить до переліку підстав для відмови в наданні допомоги по тимчасовій непрацездатності.
Підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності є виданий у встановленому порядку листок непрацездатності (ст. 31 Закону № 1105).
Порядок і умови видачі листка непрацездатності визначає «Інструкція про порядок видачі документів, що засвідчують тимчасову непрацездатність громадян», затверджена наказом МОЗ від 13.11.2001 № 455, зареєстрованим, яка також не містить положення, відповідно до якого листок непрацездатності не видають у період простою підприємства.
Зі змісту наведених норм Мінсоцполітики робить висновок, що допомогу по тимчасовій непрацездатності під час простою підприємства не з вини працівника надають на загальних підставах.
Експерти Експертус Кадри не погоджуються з такою позицією міністерства та вважають, що під час простою трудові відносини з працівниками не припиняють.
Тобто страховий випадок настає під час роботи. Допомогу по тимчасовій непрацездатності надають застрахованій особі у формі матеріального забезпечення, яке повністю або частково компенсує втрату зарплати чи доходу (ч. 1 ст. 22 Закону № 1105).
Тож, чи оплачувати лікарняний, який видали працівнику під час простою, залежить від того, чи втратить він заробіток під час простою. Якщо працівник під час простою має перебувати вдома і йде на лікарняний — він не втратить право на оплату простою. Якщо простій закінчився, а працівник далі хворіє — лікарняний оплачують із дати закінчення простою.
Докладніше позиція експертів.
Зазначимо, що у листі від 31.07.2015 № 445/18/99-15 Мінсоцполітики дотримувало іншої думки.
Додамо нагадування Мін’юсту, що листи міністерств не встановлюють норм права і мають лише інформаційний характер.
експерт Експертус Кадри
