Держпраці роз’яснила, коли роботодавець може здійснити утримання із зарплати працівника

⭐ Дізнавайтеся про зміни першими. Додайте «Кадровик-01» в улюблені Google, щоб не пропустити найсвіжіші новини та роз'яснення

Ми вже відібрали головне для вас
Перелік підстав для утримання та його розмір регламентовано законодавством

Держпраці роз’яснила, коли роботодавець може здійснити утримання із зарплати працівника

Мінімальні державні гарантії в оплаті праці

Стаття 127 КЗпП скеровує, що відрахування із заробітної плати можуть провадитись тільки у випадках, передбачених законодавством. Відрахування із зарплати працівників для покриття їх заборгованості підприємству, установі і організації, де вони працюють, можуть провадитись за наказом (розпорядженням) власника або уповноваженого ним органу в таких випадках:

  • для повернення авансу, виданого в рахунок заробітної плати; для повернення сум, зайво виплачених внаслідок лічильних помилок; для погашення невитраченого і своєчасно не поверненого авансу, виданого на службове відрядження або переведення до іншої місцевості; на господарські потреби, якщо працівник не оспорює підстав і розміру відрахування. У цих випадках власник або уповноважений ним орган вправі видати наказ (розпорядження) про відрахування не пізніше одного місяця з дня закінчення строку, встановленого для повернення авансу, погашення заборгованості або з дня виплати неправильно обчисленої суми;
  • при звільненні працівника до закінчення того робочого року, в рахунок якого він вже одержав відпустку, за невідроблені дні відпустки. Відрахування за ці дні не провадиться, якщо працівник звільняється з роботи з підстав, зазначених в пунктах 3, 5, 6 статті 36 і пунктах 1, 2 і 5 статті 40 КЗПП, а також при направленні на навчання та в зв'язку з виходом на пенсію;
  • при відшкодуванні шкоди, завданої з вини працівника підприємству, установі, організації (ст. 136 КЗпП).

При кожній виплаті авансу та заробітної плати загальний розмір усіх відрахувань не може перевищувати 20 % на місяць. Відрахування у розмірі 50% заробітної плати можуть проводитись за кількома виконавчими документами: відшкодуванні збитків, заподіяних злочином, відшкодуванні шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю, втратою годувальника, у разі коли особи, які купують товари у розстрочку, здійснюють виплати за виконавчими документами тощо.

Зазначені обмеження не поширюються на відрахування із заробітної плати при відбуванні покарання у вигляді виправних робіт і при стягненні аліментів на неповнолітніх дітей. У цих випадках розмір відрахувань із заробітної плати не може перевищувати 70 % (ст.128 КЗпП).

За інформацією ГУ Держпраці у Дніпропетровській області

додаток

КМУ змінює правила бронювання: основні новації

Статті за темою

Усі статті за темою

Розробка, укладення та виконання колективних договорів

Колективний договір залишається одним із ключових локальних нормативних актів роботодавця, який визначає взаємні права та обов'язки сторін трудових відносин. Саме він дозволяє врегулювати питання оплати праці, робочого часу, соціальних гарантій, додаткових відпусток, охорони праці та інших аспектів, які не суперечать законодавству. Незважаючи на те, що законодавство не зобов'язує кожного роботодавця укладати колективний договір, його наявність значно спрощує врегулювання багатьох кадрових процесів
22231

Доплата за роботу в вечірній час за змінного режиму роботи

КЗпП не зобов’язує доплачувати працівникам за роботу у вечірній час і не визначає, який час вважати вечірнім. Однак таку норму передбачають генеральна, територіальні та галузеві угоди. Також доплату за роботу у вечірній час можна передбачити у колдоговорі
10234

Пільги та компенсації чорнобильцям

Чорнобильці мають право на пільги, визначені Законом України «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи» від 28.02.1991 № 796-XII. Обсяг пільг залежить від категорії, до якої віднесено особу, постраждалу від аварії на ЧАЕС.
54464

Оплата праці на підприємстві

Оплата праці — одне із основних питань трудового права, ключовим аспектом якого є поняття «мінімальна зарплата». Система оплати праці в Україні передбачає багато видів: тарифна оплата праці, грейдова оплата праці, безтарифна оплата праці, тарифна система оплати праці, грейдингова система оплати праці, акордна система оплати праці та інші. Щоб не заплутатися у виборі системи оплати праці, читайте матеріал від наших експертів.
41781

Наказ про підвищення окладу: зразок

Наказ належатиме до групи наказів з кадрових питань тривалого строку зберігання та є первинними документами для нарахування зарплати
147550

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді