Індивідуальні трудові спори у Трудовому кодексі

Робоча група з доопрацювання проекту Трудового кодексу (ТК) при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення опрацювала питання досудового врегулювання індивідуальних трудових спорів комісією з трудових спорів

Робоча група з доопрацювання проекту Трудового кодексу (ТК) при Комітеті ВРУ з питань соціальної політики, зайнятості та пенсійного забезпечення опрацювала питання досудового врегулювання індивідуальних трудових спорів комісією з трудових спорів.

Вирішення індивідуальних трудових спорів

РГ обговорила питання формування комісії з трудових спорів (далі — Комісія), механізм прийняття нею рішень, а також статус цих рішень. Комісія — це орган, який може утворюватися в юридичній особі з метою врегулювання індивідуальних трудових спорів шляхом пошуку взаємоприйнятних рішень і примирення сторін таких спорів. До складу Комісії входить рівна чисельність представників від працівників і роботодавців.

Заступник голови «Укрнафтогазпрофспілки» Сергій Українець: «Звісно, Комісія не заміняє суд, тому що правосуддя у нас здійснюється виключно судами. Але рішення Комісії — це шанс знайти прийнятне для сторін спору у досудовому порядку. І це добре, тому що звернення до суду пов’язано із додатковими розтратами».

Завдання комісії з індивідуальних трудових спорів

РГ уточнила завдання Комісії, відтепер це не лише сприяння у вирішенні спору, а саме вирішення його шляхом усунення порушень прав працівника. Таке формулювання дозволяє практично вирішити спір через Комісію.

За пропозицією Мінсоцполітики внесено зміни до статті 384 ТК, якою передбачається обов’язок роботодавця забезпечити роботу Комісії, зокрема увільняти від виконання роботи членів комісії, заявника, а також інших осіб, які мають надати на засіданні Комісії відомості або свідчення. Встановлено ще один обов’язок роботодавця — надавати Комісії документи, необхідні для розгляду.

Статтю 388 ТК доповнено нормою про те, що результатами вирішення спору може бути угода про вирішення індивідуального трудового спору між працівником і роботодавцем, — не обов’язково за рішенням Комісії. Це прототип мирової угоди під час судового процесу і шанс для сторін самостійного пошуку вирішення спору.

Рішення Комісії підлягає обов’язковому виконанню

Редакцією статті 388 ТК, прийнятою у першому читанні, передбачалося, що рішення Комісії є обов’язковим для сторін і підлягає добровільному виконанню, але в цьому була невідповідальність. Тому РГ врахувала пропозицію профспілок щодо того, що рішення комісії по трудових спорах підлягає виконанню в строк, визначеним рішенням.

Підтримана пропозиція профспілок розширити категорії справ, які мають розглядатися виключно у судах, а не Комісією, зокрема:

  • за позовом працівника про поновлення його на роботі незалежно від підстав припинення трудового договору;
  • позовом про зміну дати і причини звільнення,
  • про оплату за час вимушеного прогулу,
  • спори про відмову працівникові у прийомі його на роботу тощо.

Враховано доповнення Мінсоцполітики, що в судах розглядаються трудові спори, які виникають у осіб, які працюють на підприємстві без оформлення трудових відносин.

Строк позову до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди

За пропозицією профспілок додано норму до ст. 394, яка передбачає, що для звернення роботодавця до суду з питань стягнення з працівника матеріальної шкоди, заподіяної роботодавцю, встановлюється строк — 1 рік з дня виявлення заподіяної шкоди.

– Нормою цивільного законодавства для таких випадків встановлює строк в 3 роки, — пояснює С. Українець, — однак, практика по трудовому законодавству доводить, що 1 року цілком достатньо. Таким чином, виправлено редакцію цієї норми, яка була прийнята у першому читанні.

Також РГ підтримала пропозицію до статті 395 ТК, що у разі звернення до суду з вимогами, що випливають з трудових відносин, працівники звільняються від сплати судового збору та судових витрат.

Прикінцеві та перехідні положення ТК

РГ підтримала пропозицію Мінсоцполітики про те, щоб у прикінцевих та перехідних положеннях ТК надати право відповідним органам виконавчої влади надавати роз’яснення щодо застосування положень ТК, у випадках, коли у роботодавців, працівників виникатимуть питання щодо практики застосування норм ТК.

Відхилено пропозицію народних депутатів про те, щоб в перелік законів, які поглинаються новим ТК, включити Закон «Про охорону праці». РГ вважає за необхідне, щоб ця сфера правовідносин регулювалася окремим законом, який діє.

Ще одне принципове рішення: враховуючі, що в першому читанні вже прийнято, що на підприємствах залишається ведення трудових книжок як основного документу про трудову діяльність працівника, Мінсоцполітики підготує окрему норму, яка передбачатиме, що у прикінцевих положеннях ТК буде регламентовано ведення на підприємствах трудових книжок до того часу, поки не буде запроваджено Єдиний реєстр про трудову діяльність працівників, до якого буде перенесено дані трудових книжок усіх працівників. Лише після цього трудові книжки втратять свою функцію.

Головний редактор Експертус Кадри Ірина Житкова: «Міністр соцполітики Павло Розенко обіцяє, що Верховна Рада прийме Трудовий кодекс у квітні цього року. Тому, аби кадровики встигли опанувати норми ТК, Робоча група передбачила введення його в дію з 1 січня 2017 р.»

Докладні роз’яснення новацій Трудового кодексу від учасників Робочої групи з доопрацювання проекту ТК — у кожному номері журналу «Кадровик-01» у 2016 році!

Замовити номери журналу, що вже вийшли друком, та передплатити «Кадровик-01» на наступний період, дуже легко: 

Не пропустіть щомісячні огляди змін від учасників Робочої групи:

№ 03/2016
Відпустки, звільнення, робочий час у проекті Трудового кодексу

У фокусі — підсумки лютневих напрацювань Робочої групи з підготовки проекту Кодексу до другого читання. Розглянуто чимало важливих питань: призупинення та припинення трудових відносин, відсторонення від роботи, умови праці, робочий час і час відпочинку, відпустки

№ 02/2016
Доопрацювання проекту Трудового кодексу: підсумки січня

У центрі уваги — січневі напрацювання Робочої групи з підготовки проекту Кодексу до другого читання: доля трудових книжок, процедурні новели укладення строкових трудових договорів, тимчасове переведення працівника за його згодою до іншого роботодавця у разі простою

№ 01/2016
Проект Трудового кодексу України: доопрацювання триває

№ 12/2015
Проект Трудового кодексу: новації — на часі

Що зміниться у кадровій роботі з прийняттям Трудового кодексу України? Про які новації фахівцям кадрової справи варто знати найперше? Зробімо разом перші кроки на шляху до впровадження Трудового кодексу


⚡ ТОП-5 консультацій ⚡


Особливості трудових договорів із сумісниками

Статті за темою

Усі статті за темою

Новий текст проєкту Закону про працю від Уряду Дениса Шмигаля

Уряд під проводом Прем’єр-Міністра Дениса Шмигаля підготував оновлений проєкт нового Трудового кодексу - Закону про працю. Пропонуємо ознайомитися із текстом, що передали на узгодження до СПО профспілок
9664

Неоліберальний урядовий «Трудовий кодекс» - Закон «Про працю»: як зміниться кадрова робота у 2020 році

Трудовий договір — тільки письмовий, графік відпусток за — бажанням, 30 к. д. відпустки без збереження зарплати, додаткова угода про звільнення... Дізнайтеся, які ще новації заклав Уряд у проєкті Закону «Про працю», що має замінити КЗпП
105415

Проект Трудового кодексу: ще про деякі важливі зміни

Основним предметом обговорення Робочої групи з доопрацювання проекту Трудового кодексу у травні стали технічні коментарі, надані експертами Міжнародної організації праці. Тож розглянемо, яких ще змін зазнав Трудовий кодекс
5027

Новий проект Трудового кодексу України 2016

Трудовий кодекс України прийнято Верховною Радою у першому читанні 5 листопада 2015 року. Проект Трудового кодексу нині доопрацьовується Робочою групою Верховної Ради, до складу якої входять експерти журналу «Кадровик-01». Із текстом прийнятого за основу Парламентом проекту Трудового кодексу ви можете ознайомитися на нашому порталі
3464

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді