Перший заступник Міністра розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України Юлія Свириденко в інтерв’ю НВ Бізнес розповіла, як осучаснять застарілий Класифікатор професій.
Чому застарілий перелік професій — це проблема
Записи до трудових книжок працівників про найменування роботи, професії або посади, на яку прийнятий працівник, роботодавець уносить відповідно до зазначених у КП найменувань.
Якщо якоїсь професії немає в Класифікаторі, а потреба в такому працівнику є, роботодавці змушені вдаватися до хитрощів при укладенні трудового договору. Працівників оформлюють на роботу охоронцями, різними менеджерами, замість затребуваного енергоаудитора чи фахівця IT сфери. Це відбувається не тільки в секторах економіки, а й, приміром, у соціальній сфері, де з’являються нові для України професії — «кейс-менеджер», «вуличний соціальний працівник» чи у фінансовій сфері — «фінансовий контролер» тощо. А це впливає на соціальний захист працівників і їхню можливість будувати кар'єру.
Кому потрібний Класифікатор професій
Чинний КП було затверджено 2010 року, і в нього ледь не щороку вносили правки. До речі, наказом від 18.08.2020 № 1574 Мінекономіки затвердило Зміну № 9.
Основною функцією КП має бути саме статистична, але натомість він виконує регуляторну. Хоча Класифікатор не зареєстрований Мін'юстом, а є лише документом Держспоживстандарту, його повинні застосовувати всі роботодавці: підприємства усіх форм власності, держслужба, органи місцевого самоврядування, будь-які установи (освіта, медицина, соцзахист, культура тощо).
При працевлаштуванні записи у трудових книжках мають відповідати тим записам, які є в Класифікаторі, як і назви посад у штатному розписі. Ці ж назви професій є важливими при визначенні спеціального стажу, що дає право виходу на пенсію за вислугою років. Назви посад за КП використовують і при поданні роботодавцями щомісячних звітів до органів доходів і зборів про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування.
З 1 вересня під прицілом Держпраці — правильність оформлення трудових відносин з працівниками. В Управлінні наголошують: посада, на яку приймається працівник, обов’язково повинна бути в державному Класифікаторі професій. Перевірте назви посад працівників онлайн.
Наразі до КП внесено чимало професій, якими вже ніхто не використовує: друкарка, телефоніст міжнародного зв’язку, вигрібальник пуху та відходів та сотні інших. Загалом, понад 9 тисяч записів (це посади, професії, кваліфікації). Однак за даними ПФУ, пенсійні відрахування здійснюються лише близько з 5 тисяч позицій. Тобто майже 4 тисячі записів класифікатора втратили свою актуальність.
Частина позицій є тотожною за своїм змістом і відрізняються лише за галузевою ознакою, інструментом чи назвою: 127 різновидів слюсарів, понад 150 позицій наукових співробітників (за підрозділами Національної академії наук України). При цьому механізм вилучення чи внесення нової професії настільки складний і забюрократизований, що процес може тривати роками, а може взагалі не відбутися.
Дізнайтеся, чи може підприємство ініціювати внесення змін до Класифікатора професій
На додачу до мінусів, за словами Юлії Свиридової, в чинному Класифікаторі відсутня чітка різниця та зв’язок між поняттями: професія, кваліфікація, професійна назва робіт, посада. Крім того, вписані назви мало пов’язані із Національною рамкою кваліфікацій, тобто описом компетенцій відповідно до рівнів освіти. Приміром, існують чи то посади, чи то професії, чи то кваліфікації: «Артист розмовного жанру», «Президент України», і «завідувач лазні», «завідувач кафедри», і «кобзар». При цьому кваліфікація розуміється як «здатність виконувати завдання та обов’язки відповідної роботи», а в чинному освітньому законодавстві і в європейській нормативно-правовій літературі кваліфікація визначається через «результати навчання».
Крім того, КП не узгоджений з іншими базами даних: реєстром застрахованих осіб Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування тощо.
Що буде зроблено для осучаснення підходів
Україні потрібен сучасний, динамічний документ, який буде зручним для роботодавців, відповідатиме потребам ринку праці і не дивуватиме міжнародних інвесторів. Тому в березні цього року Уряд ухвалив рішення розробити нову редакцію Класифікатора професій. Координуватиме цю діяльність Національне агентство кваліфікацій.
Чинний Класифікатор розроблявся з урахуванням норм Міжнародного класифікатора професій ISCO-88 (International Standard Classification of Occupations, ISCO). З того часу вже з’явився новий міжнародний класифікатор ISCO-08 і триває робота над ISCO-10.
Одночасно формується європейська класифікація навичок/компетенцій, кваліфікацій і професій ESCO (European Skills/Competences, Qualifications and Occupations). Україна ж послуговується застарілою класифікацією. Пані Свиридова зауважує, що ані ISCO, ані ESCO не висувають жодних вимог до оформлення працівників на роботу та призначені для суто статистичних і адміністративних співставлень, досліджень, міжнародного статистичного порівняння та обміну інформацією.
Відповідно до рішення робочої групи, найближчим часом очікується розроблення нового електронного Реєстру професій та процедур його наповнення — визначення галузей економіки України для цілей ведення Реєстру професій, приведення усіх посад, кваліфікацій, професійних назв робіт у відповідність до професій тощо. Цей Реєстр буде співвіднесений з ISCO-08 і інтегрований із релевантними базами даних.
Класифікатор має стати зручним і практичним електронним довідником, який спростить організацію діловодства. Його слід гармонізувати з чинним міжнародним стандартом класифікації занять ISCO-08, аби він був зрозумілим також і для міжнародних партнерів, які започатковують бізнес в нашій країні.
