Підпишіться на 
Управління Держпраці у Полтавській області нагадало, що відповідно до п. 58 підрозділу «Інші види виробництв» розділу XXII «Загальні професії за всіма галузями господарства» Списку затвердженому постановою КМУ від 17.11 97 р. №1290 (зі змінами), співробітники, які працюють на електронно-обчислювальних та обчислювальних машинах, мають право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до чотирьох календарних днів.
Важливо довести роботу працівника за комп’ютером, прописавши функціональні обов’язки працівника, перелік робіт, які він виконує в посадовій інструкції. Для надання щорічної додаткової відпустки за роботу на комп'ютері не вимагається проведення атестації робочих місць за умовами праці. Конкретна тривалість щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці встановлюється колективним чи трудовим договором залежно від часу зайнятості працівника в цих умовах (ст. 8 Закону України «Про відпустки»).
Додаткова відпустка за особливий характер праці надається пропорційно до фактично відпрацьованого часу (п. п. 6 і 7 Порядку застосування Списку, затвердженого наказом Мінпраці від 30.01.98р. № 16). У розрахунок часу, що дає право працівникові на таку відпустку, зараховуються лише ті дні, коли він фактично був зайнятий на роботах з особливим характером праці не менш як половину тривалості робочого дня, встановленого для працівників цих виробництв, цехів, професій, посад.
Таким чином, для розрахунку відпустки роботодавець має вести облік робочого часу, відпрацьованого в умовах особливого характеру праці. Затверджених рекомендацій та форми обліку робочого часу щодо роботи за комп’ютером не визначено. Роботодавці вирішують, як це зробити, на власний розсуд. Приміром, за допомогою проведення хронометражу робочого часу кожного працівника, який має право на таку відпустку.
Надання щорічної додаткової відпустки за особливий характер праці є обов’язком роботодавця. Забороняється ненадання щорічних відпусток повної тривалості протягом робочого року працівникам, які мають право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці чи з особливим характером праці (ст. 11 ЗУ «Про відпустки»).
