Ключові відмінності трудових відносин від цивільно-правових у рішенні Верховного Суду

Ознайомлення підрядника з графіками робіт не є ключовою ознакою підміни трудових відносин цивільно-правовими.

Ключові відмінності трудових відносин від цивільно-правових у рішенні Верховного Суду


Таку правову позицію висловив Верховний суд у постанові від 24.09.2020 у справі № 200/929/19-а (адміністративне провадження № К/9901/33976/19).

Держпраці у Донецькій області у червні 2018 року провела інспекційне відвідування ДП «Селидіввугілля» та виявила допуск 153 працівників до роботи без укладення трудових договорів. За результатами інспекційного відвідування винесена постанова про накладення штрафу у розмірі 17 088 570 грн відповідно до абз. 2 ч. 2 ст. 265 КЗпП.

В ході проведеного відвідування з записів у трудових книжках 10 осіб та наказів про прийняття на роботу встановлено, що роботодавець допустив цих осіб до роботи на день раніше дня прийняття на роботу та несвоєчасно повідомив про працевлаштування органи ДФС.

Суди попередніх інстанцій дійшли висновку, що неточності у заповненні трудових книжок працівників не свідчать про їх допуск до роботи без оформлення трудових відносин, адже відповідні накази були оформлені, а дата повідомлення органів ДФС про їх працевлаштування відповідає даті наказів.

Крім цього, суди зазначили, що статтею 265 КЗпП не передбачені штрафи за несвоєчасне повідомлення органів ДФС про працевлаштування нових працівників. Зазначені висновки узгоджуються із позицією Верховного Суду, викладеною у пункті 33 постанови від 23 квітня 2020 року у справі №440/45/19.

Також висновки Держпраці про фактичний допуск 52 осіб до роботи без укладення трудових договорів рішенням суду першої інстанції, залишеним без змін апеляційним судом, визнано помилковими, а позов ДП «Селидіввугілля» про скасування постанови Держпраці задоволено частково.

Колегія суддів Верховного Суду вважає передчасними висновки судів попередніх інстанцій, адже вони не з’ясували:

  • які саме роботи виконували виконавці по цих угодах, чи були ці роботи індивідуально-визначені, мали якийсь кінцевий матеріально-визначений результат;
  • послуги надавали в процесі виконання якоїсь функції, особою відповідно до професії, спеціальності, кваліфікації,
  • чи були передбачені якісь особливі вимоги до осіб, які виконували роботи по заміні трубної частини котла, з капітального ремонту системи, котельної шахти, механічної очистки котла, часткового ремонту котла, заміні трубної частини пожежного трубопроводу, механічній чистці труб, ремонту трубної частини опалення у приміщеннях АБК та навчального пункту, заміні теплотраси АБК.

Також суди не взяли до уваги, що роботи, які виконували робітники відповідно до трудових угод та договорів підряду відповідають переліку основних робіт Довідника кваліфікаційних характеристик професій працівників та класифікатора професій ДК 003:2010, які виконуються за професією, спеціальністю, кваліфікацією, на посадах: «Котлочистильник», «Електрозварник ручного зварювання (будівельні, монтажні та ремонтно-будівельні роботи)», «Монтажник устаткування котельних установок», що було встановлено під час інспекційного відвідування, та відображено в акті Держпраці.

Крім того, суди не дослідили та не встановили який обсяг роботи у вигляді конкретних фізичних величин, що можна виміряти, виконувався робітниками.

Тобто суди із змісту трудових угод та договорів підряду не встановили, який саме конкретний результат роботи повинні передати виконавець замовнику та не визначили перелік завдань роботи, її видів, кількісних і якісних характеристик.

Суди не перевірили чи були робітники інтегровані до штатного розкладу ДП «Селидіввугілля», чи були ознайомлені з ПВТР та чи могла бути робота, яку вони виконували, самостійною.

Акти приймання виконаних робіт, наявність в них видів, кількісних і якісних характеристик робіт, виконаних кожним виконавцем, оплати за таке виконання та узгодженість щомісячної оплати виконаних робіт із періодичністю підписання актів приймання виконаних робіт, та сумою винагороди зазначеною у них судами не досліджені.

Висновки у цій справі узгоджуються із правовою позицією Верховного Суду, висловленою, зокрема, в постановах:

  • від 3 березня 2020 року у справі №1540/3913/18,
  • від 16 червня 2020 року у справі №815/5427/17,
  • від 20 серпня 2020 року у справі №813/2520/16.

Отже, колегія суддів Верховного Суду дійшла висновку, що без дослідження і з`ясування наведених вище обставин ухвалене у справі рішення не можна вважати законним та обґрунтованим, а рішення судів попередніх інстанцій у частині допуску до роботи 52 робітників має бути направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

За допуск 91 працівника до роботи з виконанням трудових функцій без укладення трудових договорів ДП «Селидіввугілля» все ж доведеться сплатити штраф у розмірі 10 163 790 грн.

10 мільйонів штрафу, звісно, менше ніж 17. Але рішення неоднозначне.

Олена Петровська,

експерт Експертус Кадри

Відновлення бронювання у Дії

Статті за темою

Усі статті за темою

Призупинення трудового договору в умовах воєнного стану

Призупинення трудових відносин — досить актуальна процедура під час воєнного стану. Що таке призупинення трудового договору? Як законно та ефективно здійснити призупинення трудового договору в умовах воєнного стану та повернути працівників на роботу? Як слід оформляти кадрові документи у такому разі та що необхідно знати про наслідки призупинення трудового договору? Покроковий алгоритм дій кадровика з підказками чекає на вас у статті.
88912

Ключове про трудовий договір зі зразком

Конституція України кожному громадянину гарантує право на працю. Реалізація цього права починається з укладання трудового договору. Що таке трудовий договір та його види? Який вид та форму договору обрати? З якого моменту трудовий договір вважається укладеним? У чому полягає відмінність трудового договору від цивільно-правових договорів? Як виглядає приклад трудового договору? Які можливості діють в період воєнного стану? Ми підготували для вас роз’яснення та зразок трудового договору.
260528

Як припинити дію колдоговору

Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
4759

Зміна істотних умов трудового договору

Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору – у статті.
8613

Стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин — не правомірно

З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.
75617

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді