Зміни істотних умов праці під час пандемії: 5 нюансів від Державного центру зайнятості

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
У чому полягають зміни істотних умов праці, що визнається їх законною підставою і за якою процедурою вони можуть відбуватися

Змін істотних умов праці під час пандемії: 5 нюансів від Державного центру зайнятості

1. Поняття зміни істотних умов праці

Як зменшити зарплату, якщо у вас немає колдоговору

Законодавство дозволяє широко трактувати поняття зміни істотних умов праці. У ч. 3 ст. 32 КЗпП зміна істотних умови праці включає зміну:

  • систем та розмірів оплати праці;
  • пільг;
  • режиму роботи;
  • встановлення або скасування неповного робочого часу;
  • суміщення професій;
  • зміну розрядів і найменування посад та тощо.

Перелік істотних умов праці не є вичерпним. Фахівці Держпраці зауважують, що цей термін є оціночним і може трактуватися широко з точки зору інтересів працівника.

Наприклад, до зміни істотних умов праці можна віднести встановлення або скасування деяких додаткових елементів у трудовій функції, якщо основна трудова функція при цьому не змінюється, а відбуваються збільшення або зменшення

  • обсягу роботи;
  • ступеня самостійності і відповідальності працівника;
  • ступеня шкідливості роботи;
  • перехід з індивідуальної на колективну організацію праці і навпаки;
  • та створюються інші умови, що характеризують трудовий процес.

Попереджати працівників у встановленому законом порядку про зміну істотних умов праці роботодавець має навіть при зменшенні педагогічного навантаження або при запровадженні дистанційної роботи.

Чим загрожує відсутність Положення про оплату праці

2. Що потрібно для зміни істотних умов праці

Для цього необхідна наявність змін в організації виробництва і праці. Відповідно до ч. 3 ст. 32 КЗпП, зміна істотних умов праці допускається у зв'язку із змінами в організації виробництва і праці. Під цими змінами варто розуміти об’єктивно необхідні дії власника або уповноваженого ним органу, обумовлені, за загальним правилом, наприклад:

  • впровадженням нової техніки;
  • нових технологій;
  • вдосконаленням структури підприємства.

Роботодавець має видати наказ про внесення змін в організацію виробництва і праці, в якому пояснюється зміст цих змін. Cкорочення обсягів продажу продукції не може бути визнано зміною в організації виробництва і праці, але наявність таких обставин може спричинити раціоналізацію робочих місць, що визнається зміною істотних умов праці (лист Мінсоцполітики від 13.04.2017 р. № 159/0/22-17). Пунктом 31 постанови Пленуму ВСУ від 06.11.1992 р. № 9 «Про практику розгляду судами трудових спорів» передбачено, що в разі проведення зміни істотних умов трудового договору проведена не у зв’язку зі зміною в організації виробництва і праці, то на власника може бути покладено обов’язок поновити працівникові попередні умови праці.

Як увести неповний робочий час з ініціативи роботодавця

3. Сроки повідомлення про зміни істотних умов праці

Роботодавець зобов’язаний повідомити у 2-місячний строк про зміни істотних умов праці. Роботодавець може в односторонньому порядку змінити істотні умови праці окремого працівника, повідомивши його не пізніше ніж за два місяці про зміну цих умов (ч. 3 ст. 32 КЗпП).

Законодавством про працю не передбачені механізм, форма повідомлення про зміну істотних умов праці та форма погодження працівника чи його відмови продовжувати роботу в нових умовах. Утім, у разі виникнення трудових спорів, роботодавець повинен мати докази, що працівника було повідомлено вчасно.

У випадку досягнення згоди між сторонами трудового договору жодного обов'язку щодо повідомлення працівника про погіршення умов оплати праці законодавством не встановлено (лист Мінсоцполітики від 02.10.2015 р.). Також працівник і роботодавець можуть за взаємною згодою домовитись про запровадження неповного робочого часу, не дотримуючись умови про 2-місячний строк повідомлення.

4. Згода профспілки при зміні істотних умов праці

В окремих випадках зміна істотних умов праці потребує згоди профспілки або інших представників працівників.

Наприклад, питання оплати праці визначаються в колективному договорі, яле якщо колективний договір не укладено, то роботодавець зобов’язаний погодити ці питання з виборним органом первинної профспілкової організації (профспілковим представником), що представляє інтереси більшості працівників, а у разі його відсутності — з іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом. Роботодавець не має права в односторонньому порядку приймати рішення з питань оплати праці, що погіршують умови, встановлені у т.ч. колективними договорами (ч. 4 ст. 97 КЗпП).

Зміни до колективного договору можуть вноситися тільки за взаємною згодою сторін, тобто роботодавця та профспілки (або представниками працівників, обраними і уповноваженими трудовим колективом). Зміна умов трудового договору й оплати праці працівників, які є членами виборних профспілкових органів, допускається лише за попередньою згодою виборного профспілкового органу, членами якого вони є (ч. 2 ст. 252 КЗпП).

image51

5. Звільнення через незгоду зі зміною істотних умов праці

Таке звільнення відбувається з дотриманням низки гарантій. Якщо колишні істотні умови праці не може бути збережено, а працівник не згоден на продовження роботи в нових умовах, то трудовий договір припиняється за пунктом 6 статті 36 КЗпП (ч. 4 ст. 32 КЗпП).

Протягом двох місяців з моменту повідомлення про зміну істотних умов праці від працівників доцільно одержати:

  • письмову заяву про згоду продовжувати роботу після зміни істотних умов праці

або

  • про їхню відмову працювати в нових умовах.

Працівник має право будь-коли змінити своє рішення. При звільненні за цією підставою працівників, обраних до виборного профспілкового органу, роботодавець має отримати згоду вказаного органу.

При звільненні на підставі п. 6 ст. 36 КЗпП працівникові виплачується вихідна допомога у розмірі не менше середнього місячного заробітку. Таке звільнення може бути оскаржене в суді.

За матеріалами Державного центру зайнятості

додаток

Зміни, які потрібно внести у Списки, у зв'язку з продовженням воєнного стану

Статті за темою

Усі статті за темою

Різниця між трудовим та цивільно-правовим договором

Трудовий договір та цивільно правова угода — два види договорів, що найчастіше укладаються між роботодавцем та працівником. Вони мають ряд важливих відмінностей, які впливають на права та обов’язки сторін, а також на порядок припинення відносин. У цій статті ви знайдете основні відмінності між трудовим та цивільно-правовим договором а також корисні поради щодо того, що краще обрати трудовий чи цивільно-правовий договір
6809

День кадровика в Україні

У наш час важко уявити будь-яке підприємство чи установу без людини, яка б підбирала кваліфікованих, здібних працівників та ще й допомагала в адаптації персоналу. Саме зі знайомства з представником кадрової служби починається трудовий шлях кожного працівника. Тому у цій статті ви знайдете все про День кадровика в Україні.
16815

Калькулятор днів відпустки

Виникли проблеми з тим, як розрахувати кількість відпускних днів? Шукаєте розрахунок днів невикористаної відпустки при звільненні онлайн? Переймаєтесь як розрахувати кількість днів відпустки за фактично відпрацьований час та як порахувати кількість днів невикористаної відпустки? Рішення усіх питань — наш калькулятор відпусток онлайн.
568550

Що входить до страхового стажу?

Страховий стаж — це один із ключових факторів, який впливає на право людини на пенсійне забезпечення, соціальні виплати та інші пільги. Адже, в Україні саме страховий стаж, а не просто трудовий стаж, визначає право на пенсію та її розмір. Тому перед роботодавцями та працівниками постає низка питань щодо його врегулювання. Що входить до страхового стажу для пенсії? Як зараховується стаж та чи зараховується навчання в трудовий стаж? Відповіді на ці та інші питання про трудовий стаж для виходу на пенсію — у статті.
77923

Як надати нецільову благодійну допомогу працівникам під час воєнного стану

Під час воєнного стану багато роботодавців в Україні прагнуть підтримати своїх працівників, які опинилися у складних життєвих обставинах. Одним із поширених та законних способів такої підтримки є надання нецільової благодійної (матеріальної) допомоги (НБД). Така допомога не вимагає підтвердження конкретних витрат і може бути спрямована на будь-які потреби працівника. Особливості оформлення та зразок наказу про надання благодійної допомоги — у статті
43488

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді