Як зробити сумісника основним працівником
1. Як прийняти на роботу за сумісництвом?
Факт укладення трудового договору на умовах сумісництва відображаєтья:
- у заяві працівника;
- в наказі (розпорядженні) роботодавця.
Сумісник не повинен пред’являти трудову книжку. Роботодавець не має права відмовити працівникові в прийомі на роботу за сумісництвом у зв’язку з відсутністю інформації про основне місце роботи. Запис про роботу за сумісництвом може бути за бажанням працівника занесений до трудової книжки за основним місцем роботи на підставі довідки з місця роботи за сумісництвом.
До початку виконання роботи сумісника необхідно направити до податкових органів письмове повідомлення. Згоди основного роботодавця на працевлаштування за сумісництвом не потрібно. Утім, не забувайте про те, що:
- колективним договором і угодою сторін може передбачатись обмеження на сумісництво;
- праця іноземних високооплачуваних професіоналів може застосовуватися без дозволу на посадах за сумісництвом, якщо строк дії трудового договору на посаді за сумісництвом не перевищує строк дії дозволу за основним місцем роботи.
2. Як узгодити графік робочого часу і часу відпочинку на двох роботах?
Робота може виконуватись за кількома трудовими договорами:
- з одним роботодавцем (внутрішнє сумісництво),
- з різними роботодавцями (зовнішнє сумісництво).
При цьому посада, яку обіймає працівник за сумісництвом, може бути аналогічна до посади за основним місцем роботи. Прямої заборони виконувати трудові обов’язки одночасно в одні й ті самі години за місцями роботи за сумісництвом чинне законодавство не містить. Проте щоб уникнути накладок в графіку роботи, роботодавець має право попросити довідку з основного місця роботи із зазначенням годин, графіків робочого часу.
Довідка з місця роботи за сумісництвом
Щорічні відпустки повної тривалості до настання шестимісячного терміну безперервної роботи у перший рік роботи на цьому підприємстві за бажанням працівника надаються сумісникам одночасно з відпусткою за основним місцем робот. Відпустка без збереження зарплати за бажанням працівника надається в обов'язковому порядку.
3. Чи надається допомога по тимчасовій непрацездатності за основним місцем роботи і за місцем роботи за сумісництвом?
Допомога по тимчасовій непрацездатності та допомога по вагітності та пологах надаються як за основним місцем роботи, так і за сумісництвом.
У разі роботи за сумісництвом підставою для призначення допомоги є копія лікарняного, засвідчена підписом керівника і печаткою (за наявності) за основним місцем роботи. Якщо особа працює на кількох роботах за сумісництвом, додатково додаються довідки про середню зарплату за місцями роботи за сумісництвом. У такому разі сумарна заробітна плата, з якої розраховуються виплати, за місяцями розрахункового періоду за основним місцем роботи та за місцем (місцями) роботи за сумісництвом не може перевищувати розміру максимальної величини бази нарахування єдиного внеску.
4. Які особливості роботи за сумісництвом у бюджетному секторі?
Робота за сумісництвом урегульована:
- постановою КМУ «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» від 03.04.93 р. № 245;
- Положенням про умови роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ, організацій, затвердженим спільним наказом Мінпраці, Мін'юсту та Мінфіну від 28.06.93 р. № 43.
Вказані акти регулюють працю на державних підприємствах, але у Мінсоцполітики вважали за можливе поширити їх дію на всі бюджетні установи.
Постановою КМУ № 245 встановлено:
1 | робочий час за сумісництвом не може перевищувати 4 годин на день і повного робочого дня у вихідний |
2 | керівники державних підприємств, установ, організацій, їхні заступники, керівники структурних підрозділів державних підприємств, установ, організацій та їхні заступники не мають права працювати за сумісництвом (за винятком наукової, викладацької, медичної і творчої діяльності) |
Звільнення (без виплати вихідної допомоги) сумісників у бюджетному секторі допустимо у разі прийняття працівника, який не є сумісником, чи обмеження сумісництва у зв'язку з особливими умовами та режимом праці. При такому звільненні на працівників державних підприємств поширюються гарантії, передбачені ст. 40 КЗпП (зокрема, заборона звільнення у період тимчасової непрацездатності).
5. Які є винятки для сумісників при здійсненні заходів зі збереження робочих місць та соцзахисту безробітних?
Ст. 7-1 Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» передбачаються заходи з профілактики настання страхових випадків. До профілактичних заходів належать фінансування витрат роботодавця на оплату праці працівників, яких з метою запобігання вивільненню тимчасово переведено за їх згодою на іншу роботу (до 6 місяців протягом року). Однак:
- фінансування витрат на оплату праці не здійснюється роботодавцю для осіб, які працюють за сумісництвом;
- працівникам за сумісництвом не надається допомога по частковому безробіттю та/або допомога по частковому безробіттю на період карантину, передбачені Законом України «Про зайнятість населення».
У випадку звільнення особи за основним місцем роботи вона не може зареєструватись як безробітна й отримувати допомогу по безробіттю, поки є зайнятість за сумісництвом.
