«Переведення» з сумісництва на основне місце роботи

Переводити чи звільняти сумісника

У законодавстві про працю сумісництво визначають як одну з умов трудового договору, яку обумовлюють при його укладенні.

Сумісництвом вважають виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця - фізичної особи (ч. 1 ст. 102-1 Кодексу законів про працю України; далі — КЗпП).

Основне місце роботи та сумісництво: порівняльна таблиця. Шпаргалка

СКАЧАТИ

КЗпП визначає кілька видів переведень:

• переведення на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації (далі — організація);
• переведення на роботу в іншу організацію;
• переведення на роботу в іншу місцевість хоча б разом з організацією.

Якщо ж йдеться про те, що працівник залишиться працювати на тій самій посаді, але зміняться умови трудового договору, поняття «переведення» не можна застосовувати.

Єдиний законний шлях «переходу з роботи за сумісництвом на основне місце роботи» в тій ж організації передбачає звільнення працівника з роботи за сумісництвом і прийняття його на ту ж посаду на основне місце роботи.

Корисно для кадровика

• Фахові заходи
• Підвищення кваліфікації: оберіть свій варіант

Правильно оформлюємо трудову книжку

Особливу увагу слід приділити внесенню до трудової книжки працівника запису про роботу за сумісництвом.

Визначаючи форму запису про роботу за сумісництвом, керуйтеся насамперед принципами збереження хронології та змістовності записів. Запис про роботу за сумісництвом вносимо після звільнення працівника з роботи за сумісництвом, зазначаючи період роботи за сумісництвом, місце роботи, назву посади (професії). У графі 2 трудової книжки зазначаємо дату внесення запису.