Таку позицію зайняв Верховний Суд у постанові від 22.12.2020 у справі № 260/1743/19 (адміністративне провадження № К/9901/18177/20).
У своєму позові ФОП звертав увагу суду на те, щодо притягувати його двічі до юридичної відповідальності за допуск працівника до роботи без оформленого трудового договору забороняє частина перша статті 61 Конституції.
Суд знайшов підстави відступити від висновку, викладеного у постанові Верховного Суду від 21.12.2018 у справі № 814/2156/16 та сформував власний правовий висновок — штрафи, передбаченні статтею 265 КЗпП, це заходи фінансової відповідальності. Підстав відносити їх до заходів адміністративної відповідальності немає.
Штрафи на роботодавця з 01.01.2021
Ключова відмінність статті 265 КЗпП та частини третьої статті 41 КпАП — суб`єктний склад правопорушення. Завдяки цьому одночасно до відповідальності може бути притягнута юридична особа як роботодавець (ст. 265 КЗпП) і посадова особа цієї юридичної особи (ст. 41 КпАП) за фактичний допуск працівника до роботи без оформлених трудових відносин. Тобто, коли притягують до відповідальності фізособу-підприємця за таке правопорушення, суб`єкт відповідальності та вид порушення повністю збігаються. Юридичну відповідальність покладають на єдиний суб`єкт права — фізичну особу, яка отримує додатковий правовий статус підприємця для господарської діяльності.
У своєму висновку суд зазначив, що у такому випадку штрафні санкції не взаємодоповнюють одна другу, а обтяжують одну і ту ж особу двома штрафними каральними заходами. Це непропорційне та надмірне обтяження ставить у нерівне правове становище юридичну особу та фізичну особу-підприємця, що вчинили аналогічні правопорушення.
Отже, фізособу-підприємця не можна одночасно притягнути до фінансової та адміністративної відповідальності за допуск працівника до роботи без оформленого трудового договору.
експерт Експертус Кадри
За матеріалами Реєстру судових рішень
