Громадянам України, які перебувають у трудових відносинах з підприємствами, установами та організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності та галузевої належності, а також працюють за трудовим договором у фізичної особи надаються щорічні (основна та додаткові) відпустки (ст. 74 КЗпП).
Аналогічна норма міститься в Законі «Про відпустки», а саме:
«Право на відпустки мають громадяни України, які перебувають в трудових відносинах з підприємствами, установами, організаціями незалежно від форми власності, виду діяльності, а також працюють у фізичної особи (далі – підприємство)», – ст. 2 Закону.
Після закінчення відпустки у зв’язку з вагітністю та пологами за бажанням матері або батька дитини одному з них надається відпустка для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку (ч.1 ст.18 Закону).
Ця відпустка може бути використана повністю або частинами також іншими родичами, які фактично доглядають за дитиною, або особою, яка усиновила чи взяла під опіку дитину, одним із прийомних батьків чи батьків-вихователів (ч.3 ст.18 Закону).
Оскільки відповідно до ст. 42 ГКУ підприємництво – це самостійна ініціатива, систематична, на власний ризик господарська діяльність щодо здійснення суб’єктом господарювання (підприємцями) з метою досягнення економічних і соціальних результатів за одержання прибутку, то на неї не поширюється вищевикладенні норми Закону, тобто ви не маєте право на отримання відпустки по догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку.
За матеріалами ГУ Держпраці в Дніпропетровській області
