Очільниця комітету Верховної Ради України з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова розповіла про стратегічні цілі роботи. Так, депутатка пояснила, що поступове оновлення трудового законодавства почалося ще кілька років тому. Однією з тенденцій є цифровізація галузі та поява нових форм трудових відносин. Минулоріч парламент займався адаптацією трудового законодавства до умов воєнного стану. Крім того, Рада запровадила відповідальність за мобінг та займалася врегулюванням трудових відносин з нефіксованим робочим часом. У цьому році парламентарі також налаштовані на оновлення Кодексу законів про працю України. Водночас Галина Третьякова заявила про спротив реформам з боку профспілок.
Кадрові звіти — 2023Профспілки-вихідці з радянського минулого, які втрачають у нових типах трудових відносин свій вплив та додану вартість, чинять спротив законодавчим змінам. Сприймаючи такі зміни, як зменшення власного впливу, профспілкові «boss-и» публічно трактують законодавчий процес, як дискримінацію прав найманих працівників. Крім того, деякі профспілки долучають до власного спротиву міжнародні організації. Зокрема, Міжнародну організацію праці, де працює багато росіян, які нав’язують відмираючі економічні теорії Маркса та Леніна
голова комітету ВРУ з питань соціальної політики та захисту прав ветеранів Галина Третьякова
Наразі, за словами очільнці комітету соцполітики та захисту ветеранів, у трудовій сфері наявні три типи соціальних конфліктів: конфлікт в аграрному секторі між землеволодінням та землекористуванням (для його усунення впроваджено ринок землі); конфлікт в індустріальній економіці; конфлікт постіндустріального суспільства між знаннями та некомпетентністю (знання стають засобом виробництва, а люди хочуть закріплювати трудові відносини через індивідуальні, а не колективні договори). При цьому, за словами Третьякової, частка індустріального масового виробництва здає позиції — зокрема, через знищення потужних заводів на сході України. Тож, за словами народної обраниці, захисту профспілок потребує лише частина українського суспільства, інша ж тяжіє до змін. Крім того, Третьякова заявила, що Україні необхідне оновлення філософії захисту прав працівників профспілками. Це означає юридичний захист прав найманих представників, який наразі недостатній. Також депутатка наголосила на тому, що нині профспілки не займаються організацією страйків, використовуючи просту процедуру реєстрації громадських заходів. Натомість пропонується створити страйковий фонд, з якого можна було б забезпечувати страйки в інтересах найманих працівників та виплачувати людям зарплату на час страйку.
Зауважимо, заяви депутатки щодо профспілок вже мають критику з боку громадського сектору. Так, існує думка, що захист прав найманих працівників аж ніяк не може бути радянським пережитком. Адже перша українська профспілка «Товариство взаємної допомоги членів друкарської справи» була створена ще в 1817 році у Львові. Також соціальні гарантії та дотримання високого рівня захисту праці прописані в Угоді про асоціацію з ЄС. Критику з боку активістів викликали також плани парламенту врегулювати «платформну зайнятість» — тобто створення онлайнових майданчиків для взаємного пошуку замовників та виконувачів роботи.
За матеріалами Верховної Ради України, Facebook George Sandul
