Все частіше в Україні трапляється немало випадків порушення прав медичних працівників, зокрема трудові та соціальні, відсутність гарантій фізичної безпеки, захист ділової репутації, честі та гідності медичних працівників в засобах масової інформації тощо. Про те, які права мають медики та як діяти у разі їх порушення знають не всі.
Які права та обов’язки мають медичні працівники?
Медичні працівники, як і звичайні люди згідно з Конституцією мають такі самі права, як і решта громадян країни. На них поширюються «Права, свободи і обов’язки людини і громадянина», що затверджені розділом II Конституції. Так, кожний медичний працівник має такі права:
- право на життя,
- охорону здоров’я,
- на безпечне для життя та здоров’я навколишнє природне середовище,
- на освіту і можливість заробляти на життя працею, яку він вільно обирає або на яку погоджується,
- на відпочинок,
- повагу честі та гідності,
- ділової репутації.
Але окрім природних прав медичні працівники мають спеціальні права і пільги, передбачені Законом «Основи законодавства України про охорону здоров’я».
Так, медичні і фармацевтичні працівники мають право на:
- заняття медичною і фармацевтичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;
- належні умови професійної діяльності;
- підвищення кваліфікації, перепідготовку не рідше одного разу на п’ять років у відповідних закладах та установах;
- вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності, впровадження у встановленому порядку сучасних досягнень медичної та фармацевтичної науки і практики;
- безплатне користування соціальною, екологічною та спеціальною медичною інформацією, необхідною для виконання професійних обов’язків;
- обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди їх життю і здоров’ю у зв’язку з виконанням професійних обов’язків у випадках, передбачених законодавством;
- соціальну допомогу з боку держави у разі захворювання, каліцтва або в інших випадках втрати працездатності, що настала у зв’язку з виконанням професійних обов’язків;
- встановлення у державних закладах охорони здоров’я посадових окладів (тарифних ставок) на основі Єдиної тарифної сітки у порядку, визначеному КМУ.
Крім того, відповідно до зазначеної статті медичному працівникові надається чимало пільг: він має право на скорочений робочий день і додаткову оплачувану відпустку, пільгові умови пенсійного забезпечення, пільгове надання житла та забезпечення телефоном тощо.
Медичні, фармацевтичні працівники та фахівці з реабілітації в свою чергу зобов’язані:
- сприяти охороні та зміцненню здоров’я людей, запобіганню і лікуванню захворювань, надавати своєчасну та кваліфіковану медичну, лікарську і реабілітаційну допомогу;
- безоплатно надавати відповідну невідкладну медичну допомогу громадянам у разі нещасного випадку та в інших екстремальних ситуаціях;
- поширювати наукові та медичні знання, знання щодо функціонування та обмежень життєдіяльності серед населення, пропагувати, у тому числі власним прикладом, здоровий спосіб життя;
- дотримуватися вимог професійної етики і деонтології, зберігати лікарську таємницю;
- постійно підвищувати рівень професійних знань та майстерності;
- надавати консультативну допомогу своїм колегам та іншим працівникам охорони здоров’я, фахівцям з реабілітації;
- здійснювати діяльність відповідно до принципів доказової медицини/доказової реабілітації.
Серед них:
- право на заняття медичною діяльністю відповідно до спеціальності та кваліфікації;
- право на підвищення кваліфікації та перепідготовку у відповідних закладах та установах не рідше одного разу на п’ять років;
- право на належні умови професійної діяльності;
- право на обов’язкове страхування за рахунок власника закладу охорони здоров’я у разі заподіяння шкоди життю і здоров’ю медичного працівника у зв’язку з виконанням ним своїх професійних обов’язків у передбачених законодавством випадках;
- право на вільний вибір апробованих форм, методів і засобів діяльності та ін.
Слід звернути особливу увагу на ще одне право, передбачене статтею 78 Основ – право на судовий захист професійної честі та гідності медика.
Які права медичних працівників на належні умови праці в умовах COVID-19?
В умовах пандемії COVID-19 медичні працівники повинні мати належний захист у боротьбі з інфекцією, тому що саме вони на "передовій" і від них залежить надання медичної допомоги пацієнтам.
В Законі «Основи законодавства України про охорону здоров’я» визначено, що медичні та фармацевтичні працівники мають право на належні умови професійної діяльності.
КЗпП передбачається, що на всіх підприємствах, в установах, організаціях створюються безпечні і нешкідливі умови праці. Власник або уповноважений ним орган повинен, зокрема забезпечувати санітарно-гігієнічні умови, що запобігають виникненню професійних захворювань працівників.
❗❗❗ Власник або уповноважений ним орган не вправі вимагати від працівника виконання роботи, поєднаної з явною небезпекою для життя, а також в умовах, що не відповідають законодавству про охорону праці.
Відповідно до ст. 39 Закону "Про захист населення від інфекційних хвороб" захворювання на інфекційні хвороби медичних та інших працівників, що пов’язані з виконанням професійних обов’язків в умовах підвищеного ризику зараження збудниками інфекційних хвороб (надання медичної допомоги хворим на інфекційні хвороби, роботи в осередках інфекційних хвороб тощо), належать до професійних захворювань. Зазначені працівники державних і комунальних закладів охорони здоров’я та державних наукових установ підлягають обов’язковому державному страхуванню на випадок захворювання на інфекційну хворобу.
Відповідно до Порядку здійснення страхових виплат у разі захворювання або смерті медичних працівників у зв’язку з інфікуванням гострою респіраторною хворобою COVID-19, спричиненою коронавірусом SARS-CoV-2, та визначення їх розмірів, затвердженого постановою Кабміну, визначено страхові виплати медичним працівникам (з 01.01. по 30.06.2021 року) у разі встановлення інвалідності, або смерті від коронавірусної інфекції:
- І група інвалідності – виплата становитиме 908 000грн;
- ІІ група інвалідності – 794 500 грн;
- ІІІ група інвалідності – 681 000 грн.
Члени сім’ї, батьки, утриманці у разі смерті медичного працівника від коронавірусної інфекції під час виконання професійних обов’язків, отримають 1 702 500 грн.
Такі страхові виплати призначатимуться і виплачуватимуться за рахунок коштів держбюджету органами ФССУ.
Що робити якщо права медичних працівників порушують?
Якщо медичний працівник вважає, що умови роботи загрожують його здоров’ю чи здоров’ю людей, які оточують, а роботодавець не слідує нормам законодавства про охорону праці, тоді медики мають право:
- відмовитись від дорученої роботи. Звернутися з заявою до відділу охорони праці закладу охорони здоров’я, де працює медик. Фахівці цього відділу разом з представником профспілки й уповноваженим трудового колективу мають дослідити і підтвердити цей факт. За цей період за медичним працівником зберігається середній заробіток (ст. 6 Закону "Про охорону праці");
- розірвати трудовий договір за власним бажанням. У цьому випадку працівникові виплачується вихідна допомога в розмірі, передбаченому колективним договором, але не меншому за тримісячний заробіток (ч. 3 ст. 38, ст. 44 КЗпП).
Також вони мають право звернутися до:
- адміністрації медичного закладу для отримання роз’яснень, інформації щодо обставин порушених прав та отримати відповідь у письмовому вигляді у встановлений законом термін;
- професійної спілки (у разі її утворення), до завдань якої, зокрема належить представництво інтересів працівників у взаємовідносинах з адміністрацією медичного закладу, іншими органами та установами, нагляд за дотриманням законодавства про працю;
- територіального органу Держпраці, що займається наглядом за дотримання роботодавцем норм з охорони праці й безпечних умов праці;
- правоохоронних органів, якщо вони постраждали від адміністративних чи кримінальних правопорушень;
- суду за захистом своїх порушених прав.
За матеріалами БПД
