З початком повномасштабного вторгнення зросла потреба у піклуванні не лише про фізичне, а й про психологічне здоров'я. Тут, як і у випадку травмувань, головне не нашкодити під час спроб допомогти. Щоб максимально ефективно надати підтримку, запамятайте такі основні правила:
- підтримку не можна нав’язувати (корисні фрази: «Чи хочеш ти поговорити про те, що відбувається? Я можу вислухати. Якщо зараз невдалий час, просто знай, що я тут. Коли будеш готовий або готова, я поряд»);
- потрібно активно слухати та використовувати невербальне спілкування, зберігаючи відкрите положення тіла та демонструючи зацікавленість, слід також підтримувати зоровий контакт;
- не можна квапити людину, адже вона може потребувати сторонньої підтримки, але бути не готова говорити (запропонуйте води або чаю, корисна фраза: «Ти не один або не одна, я поряд. Ми можемо просто посидіти в тиші»);
- потрібно дозволити людині виявляти свої емоції (НЕ МОЖНА: «Заспокойся. Не плач. Не бійся. Не думай так», МОЖНА: «Я бачу, що ти відчуваєш страх, паніку, провину….», «Те, що ти відчуваєш — це нормальна реакція на ненормальну ситуацію»);
- використовувати мову підтримки (корисні фрази: «Я тут, з тобою. Ти не один або не одна», «Мені знайоме те, що ти відчуваєш», «Дякую, що ділишся, іноді важко це зробити», «Я вражений тим, як ти впорався або впоралася», «Мені дуже шкода, що тобі зараз так важко. Чи можу я щось зробити для тебе?»);
- спрямовувати увагу людини на активні дії (корисні фрази: «Чим я можу допомогти?», «Пропоную прогулятися й попити кави», «Я не знаю відповіді на твоє запитання, але я можу бути поруч, вислухати й поділитися контактами фахівців…», «Я знаю, що в таких ситуаціях можуть допомогти фізичні вправи або проста прогулянка…»);
- не варто давати поради чи ставити діагнози, краще поділітися контактною інформацією чи спрямувати людину до фахівців.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Державної служби з питань праці