Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану (затверджений КМУ ще у 2011 році) визначає і механізм фінансування таких робіт.
Організовуємо громадські та тимчасові роботи за участю безробітних
Кошти при цьому спрямовують на:
- оплату праці (на рівні мінімальної заробітної плати за повністю виконану норму праці);
- сплату єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування (так само сплачується під час тимчасової непрацездатності — в межах строку трудового договору);
- оплату перших п’яти днів тимчасової непрацездатності (також в межах строку трудового договору);
- за потреби — на оплату проїзду працівників до місця виконання робіт та назад (у межах регіону).
У випадку, коли до суспільно корисних робіт залучають офіційно зареєстрованих безробітних, фінансування таких робіт покладається на Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття. Також можуть використовуватись кошти місцевих бюджетів.
Вас також може зацікавити:
Якщо ж залучені особи не є безробітними, фінансування здійснює замовник або ж місцеві адміністрації. Водночас в обох випадках можна використовувати інші, не заборонені законом джерела. Наприклад, благодійні внески чи пожертви.
За матеріалами Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
Порядок залучення працездатних осіб до суспільно корисних робіт в умовах воєнного стану (затверджений КМУ ще у 2011 році) визначає і механізм фінансування таких робіт.
