Лікарняний для працівника — це пряма реалізація права на відпочинок і відновлення здоров’я. Лікарняний підтверджує непрацездатність працівника та є підставою для призначення допомоги по тимчасовій непрацездатності. Дізнайтеся як здійснюється оплата лікарняних за умовами роботи, відмова в оплаті лікарняних, відповідальність за неправильно сплачені лікарняні
Відтак, страхова виплата у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності застрахованим особам, які працюють на умовах трудового договору (контракту), гіг-контракту, іншого цивільно-правового договору та на інших підставах, передбачених законом, призначається та здійснюється за основним місцем роботи (діяльності). Допомога по тимчасовій непрацездатності застрахованим особам (у тому числі тим, які здійснюють підприємницьку чи іншу діяльність та одночасно працюють на умовах трудового договору) надається за основним місцем роботи (діяльності) або за місцем роботи за сумісництвом (наймом) у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України (ч. 1 ст. 22 Закону № 1105).
Розмір допомоги залежить від кількості днів непрацездатності, страхового стажу і кількості місяців упродовж року перед страховим випадком та сумарного заробітку працівника за розрахунковий період.
У залежності від ситуації за розрахунковий період приймають:
12 місяців, які передують місяцю початку хвороби
якщо працівник працював рік і більше. Цей варіант розрахункового періоду є найбільш поширеним
Кількість повних календарних місяців трудових відносин
якщо працівник у трудових відносинах менше року. Наприклад, якщо працівник працює з 1 травня 2023 року, то розрахунковим періодом буде період з 1 травня 2023 по 1 січня 2024 року, до прикладу (у разі хвороби протягом січня)
Фактично відпрацьований час
якщо працівник не набирає навіть одного повного календарного місяця трудових відносин. Наприклад, якщо працівник був прийнятий на роботу 20 січня 2024 року, то розрахунковим періодом буде саме період з 20 січня 2024 року. У цьому разі рахуємо всі календарні дні перебування у трудових відносинах до дня хвороби
Якщо ж працівник захворів у свій перший робочий день, розрахункового періоду не буде і оплата лікарняних проводитиметься на основі встановленого йому посадового окладу.
Сума страхових виплат застрахованій особі та оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця обчислюється шляхом множення суми денної виплати, розмір якої встановлюється у відсотках середньоденної заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) залежно від страхового стажу, якщо його наявність передбачена законодавством, на кількість календарних днів, що підлягають оплаті.
Стаж роботи працівника впливає на розмір лікарняних через коефіцієнт, який застосовується до середньої заробітної плати. Цей коефіцієнт залежить від стажу працівника і становить:
КОЕФІЦІЄНТ
СТАЖ
50%
якщо стаж роботи працівника становить менше 3 років
60%
якщо стаж роботи працівника становить від 3 до 5 років
70%
якщо стаж роботи працівника становить від 5 до 8 років
100%
якщо стаж роботи працівника становить 8 років і більше
Наприклад, якщо працівник має стаж роботи 3 роки і середня заробітна плата становить 10 000 гривень, то розмір його лікарняних становитиме 5 000 гривень (50% від 10 000 гривень). Якщо ж працівник має стаж роботи 8 років і більше і середня заробітна плата становить 10 000 гривень, то розмір його лікарняних становитиме 10 000 гривень (100% від 10 000 гривень). Важливо зазначити, що стаж роботи, який береться до уваги при розрахунку лікарняних, це стаж роботи, за який сплачено страхові внески до Фонду соціального страхування України.
Роботодавець оплачує перші п’ять днів тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, не пов’язаної з нещасним випадком на виробництві, решту — ПФУ.
Підстави для оплати тимчасової непрацездатності працівників визначає частина перша статті 23 Закону № 1105.
Підставою оплати тимчасової непрацездатності, за умови формування е-лікарняного, є електронний листок непрацездатності, який надсилається страхувальникам через кабінет на вебпорталі електронних послуг ПФУ (п. 2 розд. ІІ Порядку видачі (формування) листків непрацездатності в Електронному реєстрі листків непрацездатності, затвердженого наказом МОЗ від 17.06.2021 № 1234).
Нарахування суми матеріального забезпечення та оформлення заяви-розрахунку роботодавець здійснює на підставі рішення уповноваженого із соціального страхування.
Бухгалтер через Єдиний державний вебпортал електронних послуг або вебпортал електронних послуг ПФУ подає заяву-розрахунок за основним місцем обліку страхувальника; у паперовій та електронній формі — головним управлінням ПФУ в областях та м. Києві (постанова правління ПФУ від 21.12.2022 № 28-3).
ПФУ за відсутності зауважень фінансує роботодавця протягом трьох робочих днів після надходження заяви-розрахунку (ч. 1 ст. 26 Закону № 1105).
Роботодавець, як тільки кошти надійдуть на рахунок, зобов’язаний виплатити допомогу по тимчасовій непрацездатності або по вагітності та пологах працівнику в найближчий день зарплати, а виконавцю робіт за договором — протягом десяти робочих днів після призначення допомоги.
Як призначити допомогу з тимчасової непрацездатності в таких випадках: 1) працівник захворів до початку простою; 2) працівник захворів під час простою; 3) із працівником, який захворів, призупинили дію трудового договору.
На розмір і особливості оплати лікарняного (наприклад, лікарняного по вагітності і пологах) може впливати належність працівника до певної категорії (чорнобильці, донори тощо).
Також мають значення для прийняття рішення про оплату лікарняного умови, за яких настала непрацездатність, наприклад, простій чи прогул.
Відмова в оплаті лікарняних
На підставі частини 1 статті 16 Закону № 1105 Уповноважений відмовляє в призначенні допомоги по тимчасовій непрацездатності у таких ситуаціях:
страховий випадок трапився при вчиненні злочину;
навмисно заподіяна шкода своєму здоров’ю або симулювання хвороби застрахованою особою з метою ухилення від роботи чи виконання службових обов’язків;
настання страхового випадку за час перебування особи під арештом, проведення судово-медичної експертизи, а також протягом примусового лікування, призначеного за постановою суду;
непрацездатність через захворювання або травму, що сталися внаслідок алкогольного чи іншого видів сп’яніння і пов’язаних з ним дій;
за період, вказаний у листку непрацездатності, що визнаний необґрунтованим.
Також відмову в оплаті лікарняних отримують працівники, які під час тимчасової непрацездатності порушують встановлений для них лікарем режим, не виконують інструкцій і рекомендацій фахівців, або без поважних причин не з’являються у призначений строк на медичний огляд. Уповноважений з дня допущення порушення визначає строк, на який працівники втрачають право на оплату лікарняного. Фіксує у протоколі рішення про відмову у призначенні допомоги (або її частини) по тимчасовій непрацездатності і видає чи надсилає працівнику відповідне повідомлення не пізніше п’яти днів після ухвалення рішення.
Відповідальність за неправильно оплачені лікарняні
Згідно Закону №1105 роботодавець несе відповідальність за порушення порядку використання страхових коштів, тобто за неправильно нараховані суми для оплати листків непрацездатності. Неправомірно витрачена сума страхових коштів у повному обсязі, а також штраф у розмірі 50% цієї суми сплачується ПФУ ч. 6 ст. 8 Закону №1105) .
Роботодавець несе відповідальність:
порушення порядку використання страхових коштів, несвоєчасне або неповне їх повернення;
несвоєчасне подання або неподання відомостей, встановлених цим Законом;
подання недостовірних відомостей про використання страхових коштів;
шкоду, заподіяну застрахованим особам або уповноваженому органу управління внаслідок невиконання або неналежного виконання обов’язків, визначених Законом № 1105.
