Немає сховища на роботі: що робити?

Блок під заголовком новини 1 Підпишіться на Telegram-канал Кадровик-01. Новини! Тримаємо руку на пульсі усіх змін без паніки та зайвої води

Ми вже відібрали головне для вас
Надаємо пояснення від фахових юристів

Немає сховища на роботі: що робити?Кодекс законів про працю України (ч. 2 ст. 153) та Закон України «Про охорону праці» (ч. 1 ст. 13) передбачають, що роботодавець повинен забезпечити безпечні та нешкідливі умови праці та додержання вимог законодавства щодо прав працівників у галузі охорони праці. Проте під час роботи може виникнути запитання, як ці вимоги законодавства співвідносяться з небезпекою через бойові дії. Зокрема, чи зобов'язаний роботодавець облаштувати укриття для працівників. 

Чи оголошувати простій на час повітряної тривоги

Своє пояснення надали в Національній академії адвокатури України. Так, адвокат Ірина Шапошнікова пояснила, що в законодавстві безпосередньо не прописаний обов'язок роботодавця мати у власності чи користуванні сховище. І, якщо таким обов'язком роботодавець не наділений, його й не можна притягти до відповідальності через відсутність сховища для працівників.

Проте роботодавцям все одно слід потурбуватися про безпеку працівників під час повітряної тривоги: 

  • провести відповідний інструктаж;
  • розробити внутрішні інструкції з роз'ясненням порядку дій у разі повітряної тривоги.

Так, працівників можна зобов'язати припинити роботу та пройти у найближчі сховища, сказавши попередньо, де вони розташовані.

Проте юристи наголошують: до закладів освіти висувають зовсім інші вимоги. Так, Міністерство освіти дозволяє проводити очні заняття у закладі лише за наявності споруд цивільного захисту для учнів.

При цьому для запровадження очної форми важливо розрахувати місткість укриттів: якщо у сховищі не можуть розміститись усі присутні учні, навчальний час слід поділити по змінах — так, щоб усі присутні на кожній зміні учні могли перебувати в укритті.

За матеріалами Вищої школи адвокатури НААУ

додаток

Зміни, які потрібно внести у Списки, у зв'язку з продовженням воєнного стану

Статті за темою

Усі статті за темою

ВОС 999 у Резерв+: що означає і чи потрібно щось робити

«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
11402

Працівники за кордоном і Резерв+: облік та нюанси

Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
1563

Робота під час повітряної тривоги

Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
13165

Як перевірити актуальність даних у Резерв+ перед звітністю

Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
1638

Гарячі запитання

Усі питання і відповіді