Підкажемо, чи можна прописати додаткові причини для звільнення у договорі
Державна служба України з питань праці нагадала, що для визначення підстав, на основі яких можна розірвати трудовий договір, слід керуватися Кодексом законів про працю України (стосовно припинення та розірвання строкового та безстрокового трудових договорів — зокрема, з ініціативи роботодавця, — ст. 36, 38, 39, 40 і 41 КЗпП).
Ці, визначені законом підстави, так само актуальні для трудових договорів з нефіксованим робочим часом. Втім, у таких договорах можуть бути закріплені й додаткові підстави для припинення.
Держпраці зауважила, що такі підстави мають бути пов'язані із здібностями чи поведінкою працівника або іншими причинами економічного, технологічного, структурного чи аналогічного характеру.
За матеріалами Центрально-Західного міжрегіонального управління Держпраці
Та інші питання щодо укладання трудових договорів між роботодавцем та працівником у форматі зручної таблиці
Колективний договір — це угода між роботодавцем (або об’єднанням роботодавців) та представницьким органом працівників, яка встановлює взаємні права, обов’язки і відповідальність сторін щодо регулювання виробничих (робочих) відносин. Проте іноді виникає потреба припинити дію колективного договору — через зміну власника, ліквідацію підприємства або укладення нового документа. Усе про припинення дії колективного договору — у статті.
Зміна умов трудового договору — це процедура, яка передбачає внесення змін до існуючих умов праці, визначених у трудовому договорі. Це може стосуватися зміни заробітної плати, графіку роботи, посадових обов’язків та інших умов. Більш детально про зміну умов трудового договору та про те, чи можна змінювати істотні умови трудового договору — у статті
Працівник має право укладати трудовий договір як і в одній, так і в декількох установах, організаціях одночасно. Таке право передбачає частина 2 статті 21 КЗпП. Тому працівник, окрім основного трудового договору, має можливість укласи і трудовий договір про роботу за сумісництвом.
З назви статті вже зрозуміло, що проведення стажування на робочому місці до оформлення трудових відносин є порушенням чинного законодавства. Але проходження стажування законодавчо передбачено для певних категорій осіб, зокрема, студентів, безробітних, державних службовців тощо.