Де саме мають в цей час перебувати працівники, визначає роботодавець
Кодекс законів про працю України (ч. 1 ст. 34) дає таке тлумачення простою:
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій під час воєнного стану
Для запровадження простою роботодавець повинен видати наказ. У документі слід зазначити:
- причину, на підставі якої оголошено простій;
- коло працівників, на яких поширюється режим простою;
- дату початку і дату закінчення простою (за можливості їх визначити) або ж подію, після якої простій буде завершено;
- інформацію щодо дозволу працівникам не виходити на роботу або ж про обов’язок бути присутніми на робочих місцях на час простою.
Зауважте: дія трудового договору з працівниками під час простою продовжується, але вимагати від них виконання трудових обов’язків не можна.
Водночас працівники мають право на одержання щонайменше двох третин тарифної ставки за час простою (якщо такий оголошено не з вини самого працівника).
Також, за згоди працівників, їх можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві в тій же місцевості (з урахуванням спеціальності і кваліфікації). При цьому термін такого переведення не має перевищувати одного місяця.
Точного переліку підстав для запровадження простою законодавство не наводить. Так, Держпраці називає такі можливі причини тимчасової зупинки роботи в умовах воєнного стану:
- знищення або пошкодження майна;
- енергетичні та логістичні ресурси (знищення важливих об’єктів інфраструктури);
- розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях де ведуться бойові дії;
- неможливість організації дистанційної роботи для робітників тощо.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Журнал реєстрації трудових договорів належить до реєстраційно-облікових форм тривалого строку зберігання — 75 років. Бланк журналу реєстрації трудових договорів на підприємстві та для ФОПа знайдете у статті. Залишається лише скачати.
Розірвання трудового договору з ініціативи роботодавця — це припинення трудових відносин між працівником та роботодавцем за рішенням останнього. Законодавство України чітко визначає порядок звільнення з роботи з ініціативи роботодавця, а також підстави звільнення працівника з ініціативи власника, які гарантують захист прав як працівника, так і роботодавця. Усе про звільнення з ініціативи власника — у статті
Роботодавець може перевести працівника на іншу посаду тільки за його згодою (ч. 1 ст. 32 КЗпП). Ініціювати переведення можуть працівник або роботодавець. Скачати зразок наказу про переведення за новим стандартом ви зможете у матеріалі
Заздалегідь визначена черговість надання щорічних відпусток працівникам – запорука безперебійної роботи підприємства. Саме час розпочати роботу з планування відпусток на наступний рік і скласти графік відпусток 2027 року. Законодавство не встановлює типової форми такого документа, однак вимагає визначати черговість відпусток за графіком, затвердженим роботодавцем. У статті розповідаємо, як скласти графік відпусток 2027, кого включити до нього, які дані зазначити та що врахувати під час його затвердження
Ліквідація підприємства — це повне припинення його діяльності без правонаступництва. Така ситуація завжди супроводжується необхідністю припинення трудових відносин з усіма працівниками. У таких випадках особливо важливим є правильне застосування законодавства щодо звільнення працівників у разі ліквідації підприємства. Які дії кадрової служби у разі ліквідації підприємства? Яким чином звільняти працівників, щодо яких встановлено заборону на звільнення або які відсутні з нез’ясованих причин. Усе про звільнення у зв’язку з ліквідацією підприємства — у статті.
Кодекс законів про працю України (ч. 1 ст. 34) дає таке тлумачення простою:
