Де саме мають в цей час перебувати працівники, визначає роботодавець
Кодекс законів про працю України (ч. 1 ст. 34) дає таке тлумачення простою:
Простій — це зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами.
Простій під час воєнного стану
Для запровадження простою роботодавець повинен видати наказ. У документі слід зазначити:
- причину, на підставі якої оголошено простій;
- коло працівників, на яких поширюється режим простою;
- дату початку і дату закінчення простою (за можливості їх визначити) або ж подію, після якої простій буде завершено;
- інформацію щодо дозволу працівникам не виходити на роботу або ж про обов’язок бути присутніми на робочих місцях на час простою.
Зауважте: дія трудового договору з працівниками під час простою продовжується, але вимагати від них виконання трудових обов’язків не можна.
Водночас працівники мають право на одержання щонайменше двох третин тарифної ставки за час простою (якщо такий оголошено не з вини самого працівника).
Також, за згоди працівників, їх можна перевести на іншу роботу на тому ж або на іншому підприємстві в тій же місцевості (з урахуванням спеціальності і кваліфікації). При цьому термін такого переведення не має перевищувати одного місяця.
Точного переліку підстав для запровадження простою законодавство не наводить. Так, Держпраці називає такі можливі причини тимчасової зупинки роботи в умовах воєнного стану:
- знищення або пошкодження майна;
- енергетичні та логістичні ресурси (знищення важливих об’єктів інфраструктури);
- розташування підприємства на тимчасово окупованих територіях або на територіях де ведуться бойові дії;
- неможливість організації дистанційної роботи для робітників тощо.
За інформацією Східного міжрегіонального управління Державної служби України з питань праці
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті
Підпишіться на 
Кодекс законів про працю України (ч. 1 ст. 34) дає таке тлумачення простою:
