Міністерство соціальної політики України у листі від 12.03.2016 № 72/18/99-16 повідомило про матеріальне забезпечення за соціальним страхуванням у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності з 01.01.2016 фізичних осіб — підприємців та осіб, які провадять незалежну професійну діяльність.
Найперше, зазначимо, що у зв’язку із змінами до Закону України «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 08.07.2010 № 2464 (далі — Закон № 2464) з 01.01.2016 з переліку платників, які мають право на добровільну сплату єдиного внеску, вилучені:
- фізичні особи — підприємці, у т. ч. ті, які обрали спрощену систему оподаткування;
- особи, які провадять незалежну професійну діяльність, а саме: наукову, літературну, артистичну, художню, освітню або викладацьку, а також медичну, юридичну практику, у т. ч. адвокатську, нотаріальну діяльність, особи, які провадять релігійну (місіонерську) діяльність, іншу подібну діяльність та отримують дохід від цієї діяльності (далі — фізособи — платники єдиного внеску; ЄВ).
Як зазначено у листі Державної фіскальної служби України (ДФС) від 17.02.2016 № 5556/7/99-99-17-03-01-17, органи доходів і зборів зобов’язані в односторонньому порядку достроково розірвати укладені з фізичними особами — підприємцями, у т. ч. тими, які обрали спрощену систему оподаткування, та особами, які провадять незалежну професійну діяльність, договори про добровільну участь у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування (далі — Договір), строк дії яких закінчується у 2016 році, з обов’язковим повідомленням платника єдиного внеску про підстави дострокового розірвання такого договору.
З 01.01.2016 частиною п’ятою статті 8 Закону № 2464 передбачена сплата єдиного внеску в однаковому розмірі (22% до бази нарахування) для:
- роботодавців, які використовують працю фізичних осіб на умовах трудового договору (контракту) чи за цивільно-правовими договорами;
- фізичних осіб — підприємців;
- осіб, які провадять незалежну професійну діяльність;
- осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.
Із суми такого єдиного внеску відповідно до постанови КМУ «Про затвердження пропорцій розподілу єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 26.11.2014 № 675 здійснюється розподіл на загальнообов’язкове державне соціальне страхування у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності.
Тому відповідно до частини третьої статті 19 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування» від 23.09.1999 № 1105-XIV (далі — Закон № 1105) за умови сплати страхових внесків до ФСС з ТВП фізичні особи — платники ЄВ мають право на матеріальне забезпечення за соціальні послуги за рахунок коштів ФСС з ТВП.
Зауважимо, що для фізичних осіб — платників ЄВ відповідно до абзаців третього-п’ятого частини восьмої статті 9 Закону № 2464 визначено спеціальні строки сплати єдиного внеску, а саме: платники єдиного внеску, зазначені у пункті 4 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати єдиний внесок, нарахований за календарний рік, до 10 лютого наступного року, крім фізичних осіб — підприємців, які обрали спрощену систему оподаткування, які сплачують ЄВ, нарахований за календарний квартал, до 20 числа місяця, що настає за кварталом, за який сплачується ЄВ, а платники ЄВ, зазначені у пункті 5 частини першої статті 4 Закону № 2464, зобов’язані сплачувати ЄВ, нарахований за календарний рік, до 1 травня наступного року. Звітним періодом для зазначених платників ЄВ є календарний рік (ч. 8 ст. 9 Закону № 2464).
Обчислення середньоденного доходу для розрахунку страхових виплат фізичними особами — платниками єдиного внеску здійснюється відповідно до пункту 2 та 3 Порядку обчислення середньої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення) для розрахунку виплат за загальнообов’язковим державним соціальним страхуванням, затвердженого постановою КМУ від 26.09.2001 № 1266 (далі — Порядок). Під час розрахунку враховують і розділ «Особливості обчислення середньої заробітної плати для призначення допомоги по вагітності та пологах, допомоги по тимчасовій непрацездатності, а також оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів роботодавця» Порядку.
Зокрема, якщо протягом дванадцяти місяців перед настанням страхового випадку за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування застрахована особа має страховий стаж менше шести місяців, середній дохід визначається для розрахунку:
- допомоги по тимчасовій непрацездатності (крім тимчасової непрацездатності внаслідок захворювання або травми, що пов’язані з нещасним випадком на виробництві та професійним захворюванням), оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності — виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку;
- допомоги по вагітності та пологах — виходячи з нарахованого доходу, з якого сплачуються страхові внески, але в розрахунку на місяць не вище двократного розміру мінімальної заробітної плати та не менше за розмір мінімальної заробітної плати, встановлений законом у місяці настання страхового випадку.
Обчислення страхового стажу для розрахунку страхових виплат повинно здійснюватися за даними Державного реєстру загальнообов’язкового державного соціального страхування. Проте отримання даних робочими органами ФСС з ТВП з цього реєстру до подання фізичною особою — платником ЄВ звітності відповідно до законодавства є неможливим.
Отже, до фізичних осіб — платників ЄВ, які у 2015 році не підлягали загальнообов’язковому державному соціальному страхуванню у зв’язку з тимчасовою втратою працездатності (не були найманими працівниками або застрахованими за цим видом страхування на добровільних засадах), потрібно застосувати згадане вище обмеження розміру допомоги.
Для фізичних осіб — платників ЄВ, які у 2015 році мали укладені договори добровільного страхування, розрахунковий період необхідно визначати із урахуванням місяців добровільного страхування.
Середній дохід для розрахунку допомоги по вагітності та пологах і допомоги по тимчасовій непрацездатності, оплати перших п’яти днів тимчасової непрацездатності за рахунок коштів страхувальника обчислюється страхувальниками на підставі відомостей, що включаються до звіту про суми нарахованої заробітної плати (доходу, грошового забезпечення, допомоги, компенсації) застрахованих осіб та суми нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що подаються до ДФС (п. 32 Порядку).
Тому розрахунок матеріального забезпечення фізичними особами — платниками ЄВ до закінчення терміну подання звітності щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування необхідно здійснювати із розміру мінімальної заробітної плати на момент настання страхового випадку.
У разі несплати ЄВ у строки, визначені Законом № 2464, матеріальне забезпечення, виплачене із розміру мінімальної заробітної плати, підлягатиме поверненню.
Мінсоцполітики запропонувало фінансувати матеріальне забезпечення фізичним особам — платникам ЄВ на підставі заяви-розрахунку, форма якої затверджена Порядком фінансування страхувальників для надання застрахованим особам матеріального забезпечення за рахунок коштів ФСС з ТВП, затвердженим постановою правління ФСС з ТВП від 22.12.2010 № 26.
Щоб контролювати використання коштів ФСС з ТВП, фізичним особам — платникам ЄВ до заяви-розрахунку необхідно додати довідку з територіального фіскального органу про сплату ЄВ або копії квитанцій про сплату ЄВ за розрахунковий період, а також копію листка непрацездатності.
Підготувала Ольга Янчіцька,
головний редактор газети «Експертус Тиждень», редактор Експертус Кадри
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
