Стаття 73 Кодексу законів про працю України (далі – КЗпП) встановлює протягом року:
- 9 святкових днів (зокрема 1 травня – День праці, 9 травня – День перемоги над нацизмом у Другій світовій війні);
- 4 неробочі дні – релігійні свята, в які не проводиться робота (7 січня і 25 грудня – Різдво Христове, один день (неділя) – Пасха (Великдень), один день (неділя) – Трійця).
У випадку, коли святковий або неробочий день, визначений статтею 73 КЗпП, збігається з вихідним днем, такий вихідний переноситься на наступний після святкового або неробочого (ст. 67 КЗпП).
До початку війни в Україні уряд затвердив, що 13 та 27-28 червня будуть неробочими днями. Таким чином, українців могли чекати довгі вихідні 11-13 червня (субота-понеділок) та 25-28 червня (субота-вівторок, з перенесенням одного робочого дня на липневу суботу).
Під час воєнного стану не застосовують норми частини 3 статті 67 і статті 73 КЗпП (ч. 6 ст. 6 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX; далі — Закон № 2136).
Зважаючи на зміни, внесені Законом № 2136, у червні 2022 року:
- 12 червня (Трійця) — неділя, звичайний вихідний;
- 13 червня — понеділок, робочий день;
- 28 червня (День Конституції України) — вівторок, робочий день.
Водночас, якщо на вашому підприємстві бажають зробити 13 і 28 червня вихідними, скористайтеся одним з трьох законних варіантів.
Якщо ці дні будуть робочими, видайте наказ про організацію роботи у червні. Документ допоможе довести до працівників режим роботи через зміни у законодавстві, уникнути збоїв у виробничих процесах та непорозумінь із працівниками.
