В умовах війни роботодавець може обрати один з двох алгоритмів.
Зупинення роботи, викликане відсутністю організаційних або технічних умов, необхідних для виконання роботи, невідворотною силою або іншими обставинами є простоєм (ст. 34 КЗпП).
Неодмінно стане у пригоді:
Під час простою працівники можуть бути переведені за їх згодою з урахуванням спеціальності та кваліфікації на іншу роботу на тому ж підприємстві, установі, організації на весь час простою або на інше підприємство, установу, організацію, але в тій самій місцевості на строк до одного місяця.
Простій оформлюйте наказом, а працівників ознайомлюйте з документом у будь-який можливий спосіб, в тому числі за допомогою засобів зв’язку.
Оплачуйте простій з розрахунку не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові розряду (окладу).
Зверніть увагу, що на умовах, передбачених колективним договором, оплата за період простою може здійснюватися у більшому розмірі.
Правові рішення в умовах війни+індивідуальні консультації
Керівники державних органів, підприємств, установ та організацій, що фінансуються або дотуються з бюджету, до припинення чи скасування воєнного стану в Україні в межах фонду заробітної плати, передбаченого у кошторисі, можуть самостійно визначати розмір оплати часу простою працівників, але не нижче від двох третин тарифної ставки встановленого працівникові тарифного розряду (посадового окладу). Так скеровує постанова КМУ від 07.03.2022 № 221.
Крім того, на період воєнного стану введено механізм призупинення дії трудових договорів (ст. 13 Закону України «Про організацію трудових відносин в умовах воєнного стану» від 15.03.2022 № 2136-IX).
Увага! Дія трудового договору може бути призупинена у зв’язку з військовою агресією проти України, що виключає можливість надання та виконання роботи.
Однак не плутайте припинення та призупинення дії трудового договору. Призупинення трудового договору – це не звільнення.
Джерело: Управління Держпраці у Полтавській області
Управління робочим часом є важливим аспектом організації праці на підприємстві. Для ефективного обліку робочого часу роботодавець повинен розробити та затвердити відповідне Положення про облік використання робочого часу, яке регулює правила обліку, реєстрації та контролю за робочим часом працівників. Як скласти наказ про затвердження положення про облік використання робочого часу — у статті
Захист працівників під час роботи при низьких температурах є важливим аспектом охорони праці. Який має бути оптимальний температурний режим на робочому місці? При якій температурі скорочується робочий день? Які особливості нормативного регулювання має робота при низькій температурі? Усі відповіді — у статті
Неповний робочий час — це один із видів тривалості робочого часу, передбачений законодавством. Що передбачає неповний робочий час і порядок його встановлення? Для кого встановлюється неповний робочий час? Чи можливе переведення на неповний робочий день під час війни? Як зафіксувати неповний робочий час в штатному розписі? Які особливості прийняття на роботу з неповним робочим днем варто враховувати обом сторонам трудових відносин? Усе про неповний робочий час в умовах війни та перехід з неповного робочого часу на повний — у статті.
Введення підсумованого обліку робочого часу — це процедура запровадження на підприємстві особливого режиму обліку робочого часу, коли облік ведуть не за кожний день чи тиждень окремо, а за обліковий період (місяць, квартал, рік). Це дозволяє гнучко планувати графіки роботи, особливо там, де неможливо встановити стандартний робочий день або тиждень (транспорт, охорона, медзаклади, безперервне виробництво тощо)
Переведення годинника на зимовий час — це практика, коли годинники переводять назад на одну годину, щоб використовувати світловий день більше вранці та зекономити електроенергію. Відтак, у ніч з 25 на 26 жовтня українці переведуть свої годинники на годину назад. Що має врахувати роботодавець, кадровик та працівник під час осіннього переведення часу?
Підпишіться на 
