Підпишіться на 
З 25 серпня 2024 року Кодекс законів про працю України доповнили новою главою ХІ-А «Праця домашніх працівників». Цю зміну регламентовано Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо регулювання праці домашніх працівників» від 25.04.2024 № 3680-IX.
Нова глава КЗпП України визначає поняття домашньої праці та домашніх працівників, закріплює правовий статус та визначає умови трудового договору для домашніх працівників.
Моніторинг змін у законодавстві: вересень 2024 року
У статті 173-2 КЗпП України закріплено поняття:
- Домашній працівник — це фізична особа, яка виконує домашню працю у межах трудових відносин з роботодавцем.
- Домогосподарство — це сукупність осіб, які спільно проживають в одному житловому приміщенні, забезпечують себе, ведуть спільне господарство, повністю або частково об’єднують та витрачають кошти. Такі особи можуть перебувати у родинних стосунках чи стосунках свояцтва або не перебувати у таких стосунках. Домогосподарство може складатися з однієї особи.
- Роботодавець — це фізична особа, яка є одним із членів домогосподарства та з якою домашній працівник уклав трудовий договір.
Домашньою працею вважається робота, що здійснюється особою для домогосподарства регулярно та більше 40 годин на місяць. З домашнім працівником укладається письмовий трудовий договір, який може бути строковим або безстроковим.
У договорі повинні бути зазначені: ПІБ та адреси роботодавця і домашнього працівника, місце роботи, дату початку дії трудового договору, перелік обов’язків працівника, розмір заробітної плати, порядок її виплати, графік роботи, тривалість робочого дня, вихідні дні, кількість днів оплачуваної відпустки, лікарняні виплати та інші пільги, умови проживання (якщо працівник проживає у роботодавця), визначаються підстави та порядок розірвання трудового договору.
Обов’язкова норма для допуску домашнього працівника до роботи — повідомлення ДПС України про прийняття домашнього працівника на роботу в порядку, встановленому Кабміном.
Сторони трудового договору самостійно вирішують питання щодо необхідності ведення первинної облікової документації та трудової книжки домашнього працівника.
Не допускається прийняття на роботу домашнім працівником особи, яка не досягла 16-річного віку. Усі умови проживання та роботи повинні бути детально прописані в трудовому договорі.
Тривалість робочого часу домашніх працівників не може перевищувати 40 годин на тиждень.
Домашні працівники мають право на щорічну основну оплачувану відпустку тривалістю не менше 24 календарних днів. У разі ненормованого робочого дня, тривалість відпустки може бути збільшена.
Заробітна плата домашнього працівника не може бути меншою за встановлену законодавством мінімальну заробітну плату. Загальнообов’язкове державне соціальне страхування домашніх працівників здійснюється на засадах добровільності.
За інформацією
Південного міжрегіонального управління Держпраці
