Як тепер вручатимуть повістки та чи змінилась відповідальність військовозобов’язаних
17 вересня вперше відбувся централізований обмін повістками в електронному вигляді: повістки, підписані електронними підписами начальників ТЦК, автоматично надійшли до серверів Укрпошти.
Чи повинен роботодавець оголосити догану працівнику, який не з’явився до ТЦК
Укрпошта роздрукувала повістки і тепер надсилає їх за домашніми адресами військовозобов'язаних рекомендованими поштовими відправленнями. Загалом пошта отримала 6 тисяч таких повісток.
На явку до ТЦК надано 14 днів.
Повістка вважається врученою, якщо військовозобов’язаний:
- отримав поштове відправлення;
- відмовився отримати поштове відправлення;
- був відсутній за адресою, яку повідомив у ТЦК під час уточнення облікових даних;
- був відсутній за адресою зареєстрованого місця проживання, якщо не повідомив ТЦК іншої адреси.
У разі неявки за повісткою передбачена адміністративна відповідальність. Порушників доправлятиме до ТЦК поліція примусово на підставі звернень відповідних центрів комплектування ( ст. 259, 261 та 262 КУпАП).
Якщо порушників не зможуть доправити до ТЦК, їх через суд позбавлятимуть права керування транспортними засобами до виконання або відкликання вимог центрів комплектування.
Питання виїзду за кордон у період воєнного стану в Україні залишається актуальним, особливо для тих, хто підлягає бронюванню. Відпустка заброньованого за кордоном — це складна і багатогранна тема, яка вимагає уважного аналізу законодавчих змін та практичних механізмів реалізації такого виїзду
Що має врахувати кадровик, якщо працівник просить надати відпустку в умовах воєнного стану?
«ВОС 999» — це військово-облікова спеціальність, яка зазначається для військовозобов’язаних осіб, котрі не мали досвіду проходження військової служби або навчальних зборів. Що означає ВОС 999 у Резерв+? Який сенс містить військово-облікова спеціальність 999? Чому в Резерв+ «ВОС 999. Потребує проходження БЗВП» з’являється у деяких користувачів? Відповіді на ці питання — у статті
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
