Законодавство про працю не передбачає форми повідомлення про зміну істотних умов праці та форми погодження чи відмови працівника продовжувати роботу.
Чи звільняти працівника, який відмовляється від переведення
Працівник може висловити небажання підписувати повідомлення у довільній формі. Водночас роботодавецьу разі виникнення трудових спорів повинен мати докази, що працівникові повідомили про зміну умов вчасно та що працівник відмовився від продовження роботи.
Доказами можуть бути або письмове повідомлення про зміни з підписом працівника про ознайомлення (та письмова заява працівника зі згодою чи відмовою продовжувати роботу), або акт довільної форми у випадку відмови працівника підписати факт повідомлення.
В такому акті має бути зазначено:
- опис попередження працівника;
- причини складення акту (відмова працівника підписати розписку щодо попередження про зміни умов праці);
- формальні реквізити та підписи тих, хто склав акт.
Якщо працівник перебуває у відпустці чи відрядженні і не може ознайомитись з повідомленням, необхідно надіслати йому рекомендований лист з повідомленням про вручення.
За інформацією Держпраці
Підстави для перевірки дотримання роботодавцем законодавства про працю в мирний час визначені п. 5 Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою КМУ від 21.08.2019 № 823
Законодавство України передбачає ряд штрафів для підприємців та компаній за невиконання вимог трудового законодавства, зокрема за порушення щодо працевлаштування, заробітної плати, охорони праці та інших аспектів трудових відносин. Детальніше про штрафи на роботодавців у 2025 році — у статті.
Порушення законодавства про відпустки може мати серйозні наслідки для роботодавця. Інспектори праці перевіряють, чи надаються працівникам відпустки, чи є на підприємстві графік відпусток, чи виплачується компенсація за невикористану відпустку. Яку відповідальність за порушення законодавства про відпустки передбачає законодавство, читайте у статті.
Державні органи, органи місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації незалежно від форми власності та підпорядкування зобов’язані вести військовий облік працівників. Розглянемо, відповідальність за порушення у сфері військового обліку передбачена законодавством.
Особова картка П-2 є документом, який містить важливу особисту інформацію про фізичну особу-працівника. Законодавством не передбачено прямих норм про відповідальність за неведення особової картки. Однак, чи є все-таки обов’язковим ведення особової картки — читайте у статті.
