Мобілізацію частини українців віком до 25 років зупинили
23 жовтня 2024 р. у ВРУ зареєстрували проєкт Закону України «Про внесення змін до глави XII «Прикінцеві положення» Закону України «Про військовий обов’язок і військову службу» щодо врегулювання питання звільнення з військової служби під час мобілізації військовослужбовців, які не досягли 25-річного віку» № 12147 (далі ― законопроєкт № 12147).
Законопроєкт № 12147 надасть право звільнити з військової служби військовослужбовців, які не досягли 25-річного віку та проходять військову службу за призовом під час мобілізації, на особливий період. Йдеться про осіб, які перебували на військовому обліку військовозобов’язаних та яких за станом здоров’я визнали непридатними до військової служби в мирний час, обмежено придатними у воєнний час. Їх мобілізували, коли набрав чинності Закон України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення прав військовослужбовців та поліцейських на соціальний захист» від 21 березня 2024 року № 3621-IX.
Автори проєкту пропонують звільнити з військової служби в запас тих військовослужбовців до 25 років, які мали зазначений статус та не висловили бажання продовжувати службу.
Законопроєкт № 12147 доповнить новим пунктом 7-2 Главу XII «Прикінцеві положення» Закон України «Про військовий обов’язок і військову службу» від 25.03.1992 № 2232-XII.
Ірина Матійко
За інформацією ВРУ
Масовий виїзд працівників за межі України створив нові виклики для роботодавців, особливо у сфері військового обліку. Навіть якщо співробітник працює дистанційно або тимчасово перебуває за кордоном, обов’язки підприємства вести військовий облік працівників за кордоном залишаються незмінними. Запровадження електронної системи «Резерв+» суттєво змінило підхід до обліку військовозобов’язаних, і кадровикам необхідно розуміти, як вести облік військовозобов’язаних за кордоном, щоб уникнути порушень
Праця під час повітряної тривоги — новий виклик воєнного стану як для працівників, так і для роботодавців. Цей досвід потребує адаптації, гнучкості та розуміння нових реалій. Яка оплата праці під час повітряної тривоги? Як діяти, якщо звучить сигнал повітряна тривога до початку робочого часу? Чи законною є вимога роботодавця працювати під час повітряної тривоги? Відповіді — у статті.
Система «Резерв+» — це ключовий інструмент для ведення військового обліку на підприємстві. Вона дозволяє кадровикам своєчасно подавати інформацію про працівників до територіальних центрів комплектування. Саме тому перевірка даних у Резерв+ перед звітністю є критично важливою. Як відбувається перевірка актуальності військового обліку, оновлення даних у Резерв+ та контроль даних у системі Резерв+ — читайте у статті
В умовах воєнного стану та підвищеної уваги до військового обліку держава запровадила новий цифровий інструмент — систему «Резерв+». Вона покликана спростити ведення обліку військовозобов’язаних на підприємствах, зробити його більш прозорим і автоматизованим. Для кадровиків ця система стає ключовим інструментом, адже від коректного ведення обліку залежить як внутрішній порядок у компанії, так і відсутність штрафних санкцій під час перевірок. Як кадровику користуватися Резерв+ та які можливості Резерв+ для підприємств — у статті
У зв’язку із воєнним станом, взаємодія підприємства з ТЦК стала обов’язковою частиною кадрової роботи. Територіальні центри комплектування дедалі частіше надсилають роботодавцям запити щодо військового обліку працівників. Для підприємства це не формальність: неправильні або несвоєчасні відповіді можуть призвести до адміністративної та фінансової відповідальності. У чому полягає взаємодія підприємства з ТЦК та на які типові запити ТЦК слід звернути особливу увагу — у статті