Міністерство соціальної політики України в листі від 29.01.2016 № 26/13/116-16 надало роз’яснення щодо права мобілізованих працівників на щорічну додаткову відпустку за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці.
Мінсоцполітики нагадало, що право працівників на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці визначається у відповідності зі Списком виробництв, робіт, професій і посад працівників, робота яких пов’язана з підвищеним нервово-емоційним та інтелектуальним навантаженням або виконується в особливих природних і геологічних умовах та умовах підвищеного ризику для здоров’я, що дає право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 17.11.1997 № 1290 (у редакції постанови КМУ від 13.05.2003 № 679, із змінами, внесеними постановою КМУ від 16.12.2004 № 1674) (далі — Список).
Згідно з позицією 122 розділу XVII «Охорона здоров’я, освіта та соціальна допомога» (підрозділ «Загальні професії медичних працівників закладів та установ охорони здоров’я, соціального захисту населення та освіти») Списку право на щорічну додаткову відпустку за особливий характер праці тривалістю до 11 календарних днів мають лікарі-анестезіологи-реаніматологи.
Статтею 119 Кодексу законів про працю, працівникам, які проходять військову службу за призовом під час мобілізації, встановлено гарантії щодо збереження їх місця роботи (посади), середнього заробітку на підприємстві, в установі, організації незалежно від підпорядкування та форми власності на строк до закінчення особливого періоду або до дня фактичної демобілізації.
Відповідно до пункту 2 частини першої статті 9 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 № 504/96-ВР (далі — Закон про відпустки) до стажу роботи, що дає право на щорічну основну відпустку зараховується час, коли працівник фактично не працював, але за ним згідно із законодавством зберігалися місце роботи (посада) та заробітна плата повністю або частково (у т. ч. час оплаченого вимушеного прогулу, спричиненого незаконним звільненням або переведенням на іншу роботу).
Мінсоцполітики зауважило, що відповідно до частини другої цієї статті до стажу роботи, що дає право на відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці (ст. 7 Закону про відпустки) та за особливий характер праці (ст. 8 Закону про відпустки), зараховуються:
- час фактичної роботи із шкідливими, важкими умовами або з особливим характером праці, якщо працівник зайнятий у цих умовах не менше половини тривалості робочого дня, встановленої для працівників даного виробництва, цеху, професії або посади;
- час щорічних основної та додаткових відпусток за роботу із шкідливими, важкими умовами і за особливий характер праці;
- час роботи вагітних жінок, переведених на підставі медичного висновку на легшу роботу, на якій вони не зазнають впливу несприятливих виробничих факторів.
Тобто періоди, в які працівники звільнені від роботи у зв’язку з призовом на військову службу під час мобілізації, до стажу роботи, що дає право на щорічні додаткові відпустки за роботу із шкідливими і важкими умовами праці або за особливий характер праці, не зараховуються.
Підготувала Тетяна Хлєбіна,
головний редактор газети «Ранкові Новини Кадровика» Експертус Кадри,
редактор порталу prokadry.com.ua
⚡ ТОП-5 консультацій ⚡
- Класифікатор професій
- Відсторонення невакцинованого працівника
- Зразок оформлення наказу за ДСТУ 4163:2020
- Звіт про квоту 2022
- Трудовий договір
